Вічна Пам'ять та наша подяка Воїну.
Сьогодні Кременчук проводжав в останню путь загиблого на російсько-українській війні, вірного Захисника, солдата Перестенка Євгена Миколайовича.
До Свято-Миколаївського собору рідні та знайомі несли живі квіти. А згодом відспівування розпочав настоятель храму Володимир Макогон.
Біля домовини сиділа мама та інші рідні. Поруч стояв син.
Відомо, що Євген народився 1980 року у Кременчуці, працював на сталеливарному заводі.
Його тітка Ольга Володимирівна пригадала Захисника ще хлопчаком. За її словами, колись бешкетний веселий Євген у дорослому житті став відповідальною, мужньою людиною.
"Дуже позитивна, дуже хороша людина. Пішов добровільно, не опираючись. Звичайно, дуже тяжко від того, що гинуть такі хлопці. Буквально його забрали весною, і оце вже його й привезли, великий біль", - слова тітки.
Подруга дитинства Віта пригадує Євгена як добру, веселу людину, неагресивну.
"Ось уже зовсім нещодавно дізналася про те, що він на фронті був. Як його туди занесло - у саме пекло?" - її слова.
Євгена призвали на військову службу під час мобілізації 10 квітня цього року. Тобто, на фронті він пробув лише чотири місяці. Але він був на одному з найскладніших бойових напрямків на сьогодні - у Куп'янському районі Харківщини.
Там він займав посаду гранатометника стрілецького відділення.
Загинув Перестенко 18 серпня 2024 року, виконуючи бойове завдання по захисту України в районі населеного пункту Сеньківки Куп'янського району. Про це розповів військовозобов'язаний із позивним "Лиман".
"Вічна пам'ять герою, який мужньо стояв на захисті своєї Батьківщини, та нас з вами", - прокоментував "Лиман".
Свій останній спочинок воїн знайшов на меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України Свіштовського кладовища.
Ліна Романченко
фото Микити Ліцкевича