Показники захворюванності в Кременчуці не найкращі.
У Кременчуці питома вага смертності від серцево-судинних захворювань має тенденцію до зростання.
Про це йдеться в Програмі «Стоп-Інфаркт», яку пропонують затвердити на сесії міськради 22 грудня.
У документі зазначені наступні данні:
- 2013 р. - 68,0% від померлих у тому році, померли саме від хвороб серця та судин,
- 2014 р. - 68,3%,
- 2015р. - 70,0%,
- 2016 р. -71,8%,
- 2017 р. -72,7%,
- 2018 р. - 72,9%,
- 2019 р. - 72,7%,
- 9 місяців 2020 р. - 72,4 %.
Результати досліджень вказують про значне поширення факторів ризику серцево-судинних захворювань в Україні (у 33,5% дорослого населення виявлена артеріальна гіпертензія, 56,8% мають надлишкову вагу, 44% чоловіків і 16,5% жінок палять).
Розповсюдженість артеріальної гіпертензії в м. Кременчуці в розрахунку на 10 тис. дорослого населення вище показника по Україні (2950,0) та області (3593,8) і становить 3845,3.
Щороку виявляється більше 5000 нових випадків гіпертонії, з них половина припадає на осіб працездатного віку.
По м. Кременчуку перенесли гострий інфаркт міокарду:
- - 2016 р. – 319 хворих;
- - 2017 р. – 323хворих;
- - 2018 р. – 224хворих;
- - 2019 р. – 208 хворих;
- - 9 місяців 2020 р. – 151 хворий.
З нестабільною стенокардією проліковано:
- 2016 р. – 250хворих;
- 2017 р. – 203хворих;
- 2018 р. – 173хворих;
- 2019 р. – 158 хворих;
- 9 місяців 2020 р. – 98 хворих.
«Хворі, які проліковані з гострим коронарним синдромом, складають в середньому 500 чоловік на рік, з них хворих працездатного віку – 200-250 чоловік. Для надання кваліфікованої допомоги, ці хворі підлягають своєчасному проведенню аортоко ронарографії з усуненням механічних перешкод коронарному кровообігу (проведення стентування, аорто-коронарне шунтування). Хворі, які поступають у відділення в «терапевтичне вікно» до 6 годин після ураження коронарних артерій, підлягають ургентному стентуванню. Таких хворих нараховується приблизно 90-100 чоловік на рік», - йдеться в Програмі.
Високий рівень смертності від серцево-судинних захворювань зумовлений: недостатністю виявлення хвороб на ранніх, доклінічних стадіях; низьким рівнем оснащеності закладів охорони здоров’я обладнанням, необхідним для своєчасної діагностики, лікування та надання інтенсивної допомоги; недостатністю бюджетного фінансування для закупівлі витратних матеріалів, обладнання та реагентів; обмеженою доступністю сучасних методів лікування тощо.
"Поява нових способів діагностики та сучасних методів лікування, а також посилення уваги до таких факторів ризику захворювання, як боротьба з палінням, пропаганда здорового способу життя, розвиток спорту, формування у населення відповідальності за своє здоров'я, помітно сприяють запобіганню захворюваності на інфаркт міокарду.Таким чином, серцево-судинні захворювання є соціальною проблемою, для розв’язання якої необхідна державна підтримка, координація зусиль усіх центральних та місцевих органів влади", - пояснення в Програмі щодо виправлення ситуації.
Світлана Павленко
