У Військово-історичному музеї ВПУ №7 журналісти редакції побачили залишки зброї, яку використовує ворог під час повномасштабної війни росії проти України.
Нерідко містяни під час оголошення повітряної тривоги можуть чути характерний звук, що виникає під час польоту безпілотника. У соцмережах під час обговорень їх називають «мопедами». Часом їх вигляд із землі – то лише цятка в небі. Тож «Кременчуцька газета» пішла в музей, аби побачити озброєння, що застосовує рф. Екскурсію нам провів керівник Військово-історичного музею ВПУ №7, учасник бойових дій Володимир Поляков.
Він відразу акцентував, що озброєння розділяється на тактичне і стратегічне.
«Тактичне - це те, що запускають по лінії фронту до 100-150 км (відносно території України). А стратегічне - те, що літає над усією Україною: безпілотники або ракети («Калібр», «Кинджал» тощо)», - розповів Поляков.
Чим небезпечні ворожі «мопеди»
Те, що пов’язано з безпілотниками, то, за словами директора музею, над Україною літають практично тільки «Шахеди», а розвідувальні дрони, зразки яких представлені у цьому музеї, залітають на територію нашої країни лише на відстань 100-150 км від кордону.
«Людям завжди здається, що «Шахеди» невеликі розміром, і на екскурсіях вони помилково показують пальцями на маленький розвідувальний дрон, який є в нашій експозиції, думаючи, що це «Шахед». Але – ні! «Шахед» - то безпілотник, що понад три метри розміром. Зараз ми його збираємо із частин, які привозять волонтери, військові, ДСНСівці із різних місць.
Сам розвідувальний дрон, а точніше його залишки, нам привезли з Курської області. Саме ця «пташка» колись проводила розвідку наших позицій», - каже полковник Поляков.
Він також говорить, що час від часу ворожі дрони модернізують.
«Я не рекламую російську армію, але вона дуже швидко пристосовується під бойові дії. Наприклад, дрон був сірий, в ньому було десь до 40 кг вибухової суміші. І був дуже помітним - його променями прожекторів можна було фіксувати. Дрони набирали висоту десь 200-300 м, до 500. Вище вони не літали. Тому наші мобільні групи навчились їх збивати за допомогою крупнокаліберних кулеметів. Ось цей експонат із кульовим отвором цьому свідчення.
Згодом росіяни змінили тактику - дрони піднімають на висоту до 2 км. Тому нашим мобільним групам стало складніше з ними боротися.
«Браунінг кулемет» (американський крупнокаліберний кулемет, авт.) дістає на 2 км. Але, ви ж розумієте, що на такій висоті цей безпілотник виглядає, як муха. Тобто, потрапити в ціль дуже важко. Окрім того, ворожі дрони зараз покривають спеціальною плівкою, яка відбиває промені прожекторів. До всього росіяни зрозуміли, що прожектори «вихоплюють» безпілотники, тому на дрон ставлять такі прилади, які дають йому можливість розумно ухилятися від світла прожекторів», - говорить Поляков.
Окремо він розповів журналістам про вибухівку.
«Окрім того, на чорних дронах вже використовуються вибухівки до 90 кг (раніше було до 40 кг, авт.). У разі потрапляння такого дрону в будівлю - два поверхи провалюються повністю. Зараз безпілотники можуть літати до 12 годин. Для цього потрібен великий бак пального. Якщо дрон потрапляє в приміщення у перші години польоту, до всього розливається ще паливна суміш. Людина може згоріти живцем», - із розповіді Полякова.
Сумні сторінки сьогодення Кременчука
У музеї нам продемонстрували і залишки ракет. Цю зброю росіяни теж активно використовують під час повномасштабної війни. Володимир Поляков вказує, що деякі із ракет сягають розміром понад 10 м.
«Тому у нас є лише їх залишки. Ось «Калібр», ось ракети «Х-59». Ну, і залишки зенітних ракет, але – вони до наших територій не здатні долетіти. А найцінніший експонат - це залишки ракети Х-101, якою вдарили по нашому місту 2 квітня 2022-го року.
Тоді ми вперше зрозуміли, що наше місто вже починає воювати. До цього у нас прильотів ніяких не було.
Окрема експозиція музею присвячена дню 27 червня 2022 року, коли ворожі ракети поцілили по Кременчуку і сталась трагедія в торговому центрі «Амстор». На жаль, музей - це чи єдине місце, де зберігаються експонати з місця цієї трагедії. Я це називаю подвійним злочином. Перше те, що орки завдавали ракетного удару і офіційно загинуло 22 людини. І друге те, що свого часу наші містяни звернулися до мера Кременчука і попросили зробити якийсь хоч маленький меморіальчик на місці загибелі. Проте за три дні зібрали виконком і цю територію, за деякими свідченнями, передали під будівництво торгового центру. Оце все, що там знаходилося, то це артефакти, які замість того, щоб передати їх, наприклад, до краєзнавчого музею, то згорнули тракторами і викинули на смітник», - повідомив керівник музею та окремо розповів про тих, хто поповнює експозицію.
«Нам передають експонати місцеві жителі, які збирають те, що вже було використано, тобто те, що не боєздатне, що не принесе нашим людям якусь там, скажімо, шкоду. Також нам допомагають наші служби ДСНС, які розуміють, що треба інформувати населення і через експозиції, які треба показувати в музеях, яку загрозу несуть оці «пташки». Щоб ми могли займатися процесом інформування», - із розповіді полковника.
Небезпечний російський ширвжиток і не тільки
Залишки тактичної зброї, яку використовують росіяни під час бойових дій на лінії зіткнення, теж представлені у цьому музеї. Зокрема, Володимир Поляков показав все, що залишилось від «Ланцету» - баражуючого боєприпасу, який розроблений компанією ZALA.
«Коли їх запускають багато, то захисту практично немає. Ніякому танку: ні «Леопарду», ні «Абрамсу», ні Т-64 (танк часів СРСР, авт.). Тому натягуються різні сітки, щоб при потраплянні в неї ракета ліквідувалася, а бойова машина залишається цілою. Залишки «Ланцету», які представлені в нашому музеї, утворились після того, як безпілотник потрапив в дерево і самознищився», - говорить Поляков.
Керівник музею вказує, що такі безпілотні боєприпаси – не дешеві. Тому російські умільці останнім часом пристосувались робити дрони «Молнія», як то кажуть, в буквальному змісті фрази «із гімна і палок». Він показує експонат, який передали в музей: із фанери, паличок і навіть картону зроблено фюзеляж літального апарату (крила та хвіст).
«Розробили модель, а далі кинули на потік для виготовлення, як ширвжиток», - акцентував Поляков.
У Військово-історичному музеї ВПУ №7 демонструють експозицію, присвячену новітній історії нашої держави та яка висвітлює подій російсько-української війни періоду з АТО/ООС до повномасштабного вторгнення. Поповнення експонатів відбувається постійно. Запис на екскурсію за телефоном (067) 763 -83-02.
Нагадаємо, у Кременчуці пролунали звуки вибухів.
На Полтавщині і у Кременчуці було чутно звуки вибухів.
Ворог знову атакував енергооб'єкти на Полтавщині.
Олена Ліпошко
Фото, відео Микити Ліцкевича
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
