З грудня школа чекає сказаних обіцянок допомоги від мера.
Сьогодні журналісти Кременчука та депутат міськради Тетяна Сідерка оглядали школу №8: перевірили санвузли, харчоблок, спортзал та кілька класів даного навчального закладу. Найперше, на що звернули увагу ще з вулиці – що у деяких вікнах спортзалу на другому поверсі – великі тріщини на шибках, а одне вікно – взагалі з одним склом.
Зайшовши туди всередину, помітили ще більш нерадісну картину: спортзал закладу в аварійному стані. Штукатурка зверху відкосів усіх вікон сиплеться.
«Спортзал у школі не ремонтувався дуже давно. Загалом на його капітальний ремонт необхідно близько 3,8 млн грн», - резюмувала ситуацію директор школи Валентина Шаргородська.
За її словами, коштів навіть на косметичний ремонт тут катастрофічно невистачає. У грудні минулого року заклад відвідували мер міста Віталій Малецький та начальник департаменту освіти Геннадій Москалик. Були керівники і у спортзалі, обіцяли розглянути дане питання та перерозподілити бодай якусь частину з вільного залишку фінансування, яке йде на всі навчальні заклади Кременчука і на цей навчальний заклад.
Та, схоже, далі обіцянок справа не дійшла. Одна із журналісток зауважила, що перерозподіл бюджетних коштів можуть здійснити, як це зазвичай відбувається, взимку, а відповідно, ремонт також розпочнеться тоді, а отже, дітей фізкультурі зимою навчатимуть на свіжому повітрі.
Зрештою, про якісь реальні плани ремонту тут, так розуміємо, поки що мова не зайшла.
Журналісти та депутат перейшли до харчоблоку. У кранах рукомийників була гаряча вода. У самому харчоблоці Тетяна Сідерка суттєвих недоліків не помітила, та всіх здивував хліб, який лишався на столах на загальному посуді після сніданку молодших класів. Його – сказали кухарі – обов’язково прибирають і накладають для інших класів новий. А цей ще забрати не встигли.
Перевірили і якість та придатність деяких продуктів харчування, зокрема, масла. Все було в нормі.
Пройшовши далі коридором, нас повели до вбиралень для дітей, яких у школі п’ять. Відмітимо – у кожному крані рукомийника була вода. Поруч - рідке мило та туалетний папір. Натомість туалети трьох із п’яти – досі оснащені унітазами радянського зразка, зі зливними ржавими бачками зверху. І що найплачевніше - з кабінками-перегородками без дверцят для кожного відділення. Про цю проблему, та про те, що діти можуть соромитися таким чином відвідувати туалет – чуємо постійні скарги батьків, не лише цієї школи.
Про заплановані ремонти туалетів у найближчий час завірила директор.Та, нажаль, в уже відремонтованих дверцят не було також.
«Все для всіх спільне», - зауважили журналісти.
І звернули увагу на вікна навпроти туалетів, які не були прикриті жодною обклеюючою плівкою. Що також може приносити дискомфорт дітям.
Лише у останньому туалеті – наклеювали плівку кілька років тому, яку, як сказала директор, колись обклеювали повторно, та її школярі нещадно здерли знову.
Тут же кидалися в очі оббита плитка, розбиті пластикові підвіконня. У вбиральнях, де три роки тому провели ремонт та замінили пластикові вікна, досі не заштукатурені та не приведені до ладу відкоси.
Оббиті у кількох місцях панелі, полущена, шматками видерта фарба на підлозі – все свідчить або про необхідність найближчого ремонту приміщення, або про не особливу зацікавленість у підтримуванні бодай косметичного стану закладу керівництва.
Після огляду директриса показала заплановані витрати, які серед виділених 416 тис. грн на 2017 рік: на оновлення системного забезпечення 10 комп'ютерів, на канцтовари та закупівлю класних журналів, посуд, форму для дітей- сиріт.
«На саму фарбу необхідно більше 50 тисяч гривень», - зауважила директриса.
Та чи почують про ці потреби керівництво міста та профільний начальник освіти Кременчука – побачимо згодом. На сьогодні ситуація така.
Ліна Романченко
