Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Среда, 17 Июля 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Кременчук знову попереду, але чи на користь це: на все місто залишиться 10 ліцеїв для учнів 1-11 класів, а інші школи будуть навчати до 9-ого класу

 

22 апреля 2019 07:00

Батьки, активісти та депутати закликають небайдужих батьків 24 квітня о 10.00 прийти на сесію Кременчуцької міської ради, щоб висказати своє бачення розподілу шкіл на ліцеї та гімназії депутатам та керівництву міста.

Реформування кременчуцьких шкіл має відбутися вже 24 квітня на сесії міської ради. Саме тоді депутатам міська влада запропонує на все місто залишиться 10 ліцеїв для учнів 1-11 класів, а інші школи будуть навчати школярів лише до 9-ого класу.

З таким реформуванням не згодні частина народних обранців, активісти та батьки. Днями вони провели прес-конференцію, де висловили свою точку зору зі скандального питання, яке просуває міська влада і, як завжди поспішає, бо реформа має запрацювати з 2027 року.

Мешканець Молодіжного Роман Усик вважає несправедливим, що з п’яти шкіл на районі, які навчали старшокласників, залишилася одна – діюча школа №17

Мешканець Молодіжного Роман Усик, дізнавшись про реформу, навіть написав петицію на сайті міської ради з проханням залишити на районі кілька ліцеїв, а не один. На прес-конференції він заявив, що 12 грудня 2018 року на сесії Кременчуцької міської ради прийняли рішення «Про приведення у відповідність окремих комунальних закладів загальної середньої освіти до їх типів».

Згідно з цим рішенням, школи №№4, 5, 6, 10, 11, 17, 25, 30, вечірньої школи №3, інтернату №21 отримали статус ліцеїв та можливість у 2019/2020 навчальному році набирати і навчати учнів старшої профільної школи (10-11 класи). Усі інші школи такого статусу і такої можливості не отримали.

Внаслідок прийнятого рішення, з п’яти шкіл на Молодіжному, які навчали старшокласників, залишилася одна - школа №17, в якій у 2019/2020 навчальному році пропонується створити 5 десятих класів. Хоча показник цей за останні 5 років коливається в межах 5-7 класів.

У порівнянні з іншими мікрорайонами такий перерозподіл виглядає явно несправедливим. Дивиться:

- Центр і Нагірна частина – по 3 ліцеї, у кожному 3-4 десятих класи;

- Правобережна частина міста (найменша загальна кількість учнів по місту) – 1 ліцей, 5 класів.

До того ж набір такої кількості додаткових класів у школі №17 означає приріст 120-150 учнів протягом 2019/2020 н.р., і такої ж кількості протягом 2020/2021 н.р. Загалом, близько 240-300 учнів за два роки.

Така кількість учнів не відповідає спроможності закладу, яка за даними Інформаційної системи управління освітою становить 1 тис 150 учнів при фактичній кількості учнів 1 тис 025 осіб.

Співвідношення між спроможністю і фактичною наповнюваністю інших навчальних закладів Молодіжного становить: школа №8 – 1500/773, школа №12 – 1084/1152, школа №26 – 800/732, школа №31 – 800/859.

«З наведеної інформації видно, що претендентами на отримання статусу ліцею можуть бути, окрім школи №17, школи №8, №26.

Також зазначу, що відповідно до частини 1 ст.9 Закону України «Про загальну середню освіту», усі згадані школи I-III ступенів мають повне право отримати назву «ліцей», оскільки «заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність. Вищий рівень – це III ступінь. Вищий рівень – це ліцей.

На підставі вищевикладеного, звертаюся до мера Кременчука Малецького Віталія Олексійовича з вимогою винесення на ХХХVI сесію Кременчуцької міської ради VII скликання питання створення на Молодіжному трьох ліцеїв на базі шкіл №8, 17, 26. Прийняти кількість десятих класів у кожному з навчальних закладів – 3. Наповнюваність класів встановити у 20 учнів (з урахуванням стандартної площі класу 48 кв. м і нормованою ДСанПіН 5.5.2.008-01і ДБН В.2.2-3:2018 площею на одного учня 2,4 кв. м)», - розповідав Р.Усик.

При цьому він каже, що директори шкіл стали агентами впливу на батьків, а керівник департаменту освіти Геннадій Москалик вводить громадян в оману і чинить тиск.

«Вищий орган школи – це конференція трудового колективу. Правильно було б їх провести у школах і визначитися, а не вирішувати ці питання департаменту», - зазначив пан Усик.

Громадська активістка Алла Заможська вважає, що, де має бути ліцей, а де гімназія, влада обирала, за принципом «пальцем у небо».

Громадська активістка Алла Заможська запевняє, що та ж таки школа № 17, коли з 1 вересня 2019 року стане ліцеєм, має навчати дітей у дві зміни.

Крім того вона додає, що батьки після реформування навчальних закладів будуть більше коштів витрачати на проїзд дитини і закликає міську владу на чолі з Віталієм Малецьким передбачити всім, а не лише молодшим школярам, компенсування вартості проїзду до шкіл.

До того ж активістку хвилює питання долі вчителів і корупційної схеми зарахування дітей до навчальних закладів. Щодо першого питання, то вчителів має стати менш, бо учнів у звичайних школах, які назвуть гімназіями, буде менше, а щодо другого – всі батьки будуть намагатися «впихнути» свою дитину до ліцею, аби вона навчалася там з 1 по 11 клас, а не проходила 9 років навчання в одній школі, а потім - два роки в іншій.

Окремо А.Заможська каже, що проект відповідного документу про зміни у школах пройшов лише перше читання в парламенті, однак саме реформування має відбуватися з 2027 року. А кременчуцька влада вже поспішає.

А.Заможська вважає, що, де має бути ліцей, а де гімназія - обирали за принципом «пальцем у небо». До того ж навчальна база нових ліцеїв знаходиться не завжди у гарному стані, тому бажає бути кращою.

Нагадаємо, куратором галузі освіти у місті є віце-мер Ольга Усанова.

Головний радикал міста Дмитро Кавунник каже, що з таким реформуванням місто скоро й школи втратить

Головний радикал міста Дмитро Кавунник каже, що не проти профільності шкіл, але проти того, щоб руйнувати те, що з року в рік гарно працює.

«Ми з таким реформуванням скоро й школи втратимо, бо вчителя отримають зарплату з кількості годин, у які вони викладають, а їх стає все менше. Невже і вчителі невдовзі мають поїхати закордон»,- запитує Д.Кавунник.

Він також додає, що керівництво міста якось поверхово ставиться до вивчення всіх нюансів реформування шкіл.

Депутат міської ради Тетяна Сідерка не розуміє навіщо зараз кидати дітей на амбразуру експерименту, і закликає небайдужих батьків 24 квітня о 10.00 прийти на сесію міської ради

Депутат міської ради Тетяна Сідерка каже, що профільність шкіл має запрацювати з 2027 року і не розуміє, навіщо зараз кидати дітей на амбразуру експерименту.

Вона окремо розповідає, що в різних районах міста потрібно більше залишати ліцеїв. Наприклад, зробити ліцеєм школу №16.

«Там не має тролейбусів, а маршрутки з Першої Занасипі їздять погано. Дітям прийдеться їхати чи йти в центр, а це означає, що вставати слід раніше... А взимку ходити по темноті через пів міста не дуже безпечно…

Не треба так поступатися зі школярами. Це крапка не повернення. Місцева влада входить в історію як руйнівник. Школи руйнують, стоматполіклініки закрили. Зламати просто, а потім створити тяжко…», - каже Т.Сідерка.

Депутатка закликає небайдужих батьків 24 квітня о 10.00 прийти на сесію міської ради та висказати своє бачення проблеми депутатам та керівництву міста.

Вона також розповідає, що на Правобережжі залишили один ліцей – нинішню школу №6, а, наприклад, в школі №22 більше дітей навчається, то не зрозуміло, чому одній школі повезло, а іншій – ні.

Вже у запитаннях журналістів до спікерів стає зрозумілим, що депутати та активісти пропонують, аби влада на чолі з Віталієм Малецьким розширила перелік ліцеїв, де навчатимуть з 1 до 11 класів, додавши до нього школи №8, 16, 22, 26.

При цьому Т.Сідерка каже, що в разі провалу експерименту через рік ці додаткові ліцеї можна буде скоротити.

Ще один з варіантів вирішення питання на базі нинідіючих шкіл - відкрити і ліцеї, і гімназії.

«Але у влади така позиція – встановити свої правила та рамки», - каже Т.Сідерка.

Активісти, депутати та батьки закликають учнів телефонувати депутатам зі своїх округів та прохати їх на сесії заступитися за учбові заклади, які працюють на їх округах.

До речі, нова реформа, за словами депутатів, може в подальшому привести до закриття Кременчуцького нацуніверситету, бо бажаючих навчатися в 10-11 класах стане менше і не всі вони підуть навчатися в КрНУ. Тому що у нашому виші не має того ж спортивного чи історичного факультету.

У підсумку прес-конференції її учасники вкотре закликали небайдужих батьків 24 квітня о 10.00 прийти на сесію міської ради та висказати своє бачення проблеми депутатам та керівництву міста.

Як проходила прес-конференція депутатів, активістів та батьків дивиться на відео.

Нагадаємо, петиція про відкриття трьох ліцеїв на Молодіжному набрала необхідну кількість голосів.

 

 

Олег Булашев

Фото Кирило Воронцов

Відео Олексій Орлов

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться