Зокрема, стала меншою глибина, хвилі змінили берегову лінію.
Вчора у мерії Кременчука проходило засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, де розглянули одне питання, що стосується замору риби в Дніпрі і стану води в річці.
Серед інших версій, які були озвучені цього дня, висловили свої місцеві науковці.
Проблеми, які виникли в Дніпрі – це проблеми не одного року. Про це повідомив викладач Кафедри біотехнологій і біоінженерії Кременчуцького національного університету ім. Остроградського Сергій Діхтяр.
І те, що стався замор риби, то було не одномоментне явище. Перед цим декілька тижнів поспіль стояла спекотна погода.
«У цей час в Дніпрі рівень кисню поступово зменшувався. Риба, відчуваючи це, спускалась вниз. Та потім наступив час, що по всій товщі вода прогрілась і рівень кисню зменшився. На глибині риба опинилась в своєрідній пасці», - описав ситуацію, яка мала місце 21-22 червня, фахівець.
За словами С.Діхтяра, подібна ситуація може повторитися і не раз цього року.
Дехто стверджує, що замор риби трапляється лише в Дніпрі. У тому ж Пслі, що протікає неподалік, такої ситуації немає.
Та С. Діхтяр зауважує, що в ні в якому разі не можна порівнювати Дніпро з іншими річками.
А першопричину бід з водою в Дніпрі шукати саме в каскаді водосховищ, які свого часу зводили на всьому руслі річки.
Не можна відкидати природно-кліматичні умови, масове розмноження синьо-зелених водоростей. І все це стає своєрідною сніговою кулею.
«Моя думка – треба залучати до вирішення проблеми не лише на регіональному рівні, а виходити вже на загальноєвропейський», - зазначив С. Дігтяр.
Описав він і нинішню ситуацію на водосховищах.
Більш, ніж після 50 років існування, межа водосховищ значно змінилась. Зокрема, стала менша глибина, хвилі змінили берегову лінію. 95% планктону змінилися також.
Так з’явилось багато живих організмів, яких не було в оригінальному Дніпрі. Вони живуть в солонуватій воді.
«Вже не вийде повернутися до колишнього Дніпра», - акцентував науковець.
Тому треба вирішувати ту ситуацію, що зараз.
«Треба поступово, спускаючи воду з водосховищ, засаджувати береги рослинами та укріплювати їх», - пропозиція, яку висловив С.Дігтяр.
Нагадаємо, Кременчуцьке водосховище стає морським лиманом із червоними та зеленими водами.
Шок: у Кременчуці масова загибель риби на Дніпрі (Доповнено).
З кранів потекла бура вода - мешканці Кременчука тепер вимушені купатися в «шампанському».
Світлана Павленко
