201 народний депутат 9 скликання із шести фракцій та депутатських груп: «Слуга Народу», «Платформа за життя та мир», «ДОВІРА», «Відновлення України», «За майбутнє» та позафракційні підтримали два законопроєкти, що обмежують доступ до відкритих даних. Які потенційні загрози для суспільства це несе та чи прослідковуються зв’язки нардепів із корпоративними групами?
З моменту повномасштабного вторгнення доступ до понад 400 важливих публічних наборів даних був обмежений. Спільно з проактивною громадськістю, представниками медіа та бізнесу, суспільству вдалося домогтися відкриття Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, фінансової звітності підприємств від Держстату, Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, часткового відкриття Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, перед сферою постійно з'являються нові виклики.
Аналітики та юристи аналітичної системи «YouControl» дослідили останні болючі обмеження щодо відкритих даних, які посилюють корупцію та загрожують існуванню демократичного суспільства як такого. Наша редакція, у свою чергу, прослідкували, як за той чи інший законодавчий документ проголосували народний депутат від Кременчука Юрій Шаповалов (депутатська група «Партія «За майбутнє») та його племінник – народний депутат від частини Кременчука Олексій Мовчан (фракція політичної партії «Слуга народу»).
Що стоїть за новими обмеженнями відкритих даних
Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів №11533 від 29.08.2024.
Статус: ухвалено Верховною Радою та підписано Президентом.
231 парламентар проголосував «за», серед них – Юрій Шаповалов. Мовчан був відсутній.
Які ризики Закону. Тимчасове або постійне обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю за діяльністю органів влади, суб’єктів господарювання з державною часткою та осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Це позбавить громадян можливості здійснювати перевірку належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів, що прямо впливатиме на реалізацію права на доступ до інформації. Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Відсутність вільного доступу до публічних джерел унеможливить ефективне виявлення пов’язаних осіб і схем ухилення від оподаткування, ускладнить розслідування правопорушень у сфері економіки та корупції, а також моніторинг перетину інтересів під час публічних закупівель.
Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13420 від 25.06.2025.
Статус: ухвалено Верховною Радою та підписано Президентом.
260 парламентарів проголосували «за», серед них – Юрій Шаповалов. Мовчан був відсутній.
Які ризики Закону. Бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливлює незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції, підвищує ризик корупційних практик та зменшує довіру інвесторів. Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень №7033-д від 13.01.2023.
Статус: проголосований у першому читанні.
Відповідно до даних, оприлюднених на сайті Верховної Ради від 23.05.2024, Мовчан голосував «за», Шаповалов не голосував.
Ризики прийняття законопроєкту. Передбачене проєктом закону обмеження публікації даних у текстах судових рішень створює ризики для реалізації конституційного принципу гласності правосуддя. Без відкритого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень громадяни не зможуть відстежувати практику судів, що послаблює довіру до судової системи й обмежує реалізацію права на інформацію щодо здійснення правосуддя. Неможливість перевіряти судову історію потенційних контрагентів суттєво ускладнить процеси комплаєнсу, управління ризиками та юридичної перевірки перед укладенням господарських договорів. Це підвищить ризик залучення до співпраці суб’єктів із непогашеними зобов’язаннями або зловживаннями в минулому, що негативно вплине на інвестиційну привабливість країни.
Законопроєкти у сфері захисту персональних даних. В Україні триває процес адаптації законодавства у сфері захисту персональних даних до стандартів ЄС. Однак, внесені до Парламенту законопроєкти №8153 «Про захист персональних даних» та №6177 «Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації» мають істотні недоліки. Вони передбачають створення спеціального органу з надмірно широкими контрольними повноваженнями, включно із правом втручання у сферу відкритих даних та накладенням штрафів фантастичного розміру: на фізичних осіб – до 20 млн грн, на юридичних осіб – до 150 млн грн, або до 8% загального річного обороту. Це суперечить загальним принципам Загального регламенту Європейського Союзу про захист персональних даних 2016/679, з якого недоречно копіювали ці проєкти, оскільки під виглядом «захисту персональних даних» може бути встановлено необґрунтоване обмеження на доступ до інформації, яка є суспільно необхідною.
Відповідно до даних, що оприлюднені на сайті Верховної Ради 20.11.2024, за законопроєкт №8153, Мовчан проголосував «за», Шаповалов був відсутній.
Ризики прийняття законопроектів. Створення надцентралізованого органу з наглядовими функціями щодо захисту персональних даних може призвести до обмеження доступу до суспільно необхідної інформації, зокрема до відкритих даних про суб’єктів владних повноважень, публічні закупівлі та власність. Відсутність чіткої межі між захистом персональних даних та обігом публічної інформації може ускладнити доступ до даних, необхідних для розслідування злочинів, моніторингу фінансових потоків і боротьби з корупцією. До прикладу, правоохоронним органам та медіа буде значно складніше розслідувати кейси на кшталт «Міндіча».
Зазначимо, що 13 листопада 2025 року Президент України підписав указ, яким ввів у дію рішення РНБО про санкції проти Тимура Міндіча, який є одним з кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «КВАРТАЛ 95». Аналітики «YouControl» проаналізували відкриті дані щодо фігурантів справи про корупцію в енергетиці, проти яких введено санкції. Тимур Міндіч — ФОП із видом економічної діяльності: 59.13 «Розповсюдження кіно- та відеофільмів», пов’язаний із 17 юрособами в Україні.
На що вказують дослідження
Фахівці «YouControl» дослідили, що підписані законопроєкти щодо обмеження доступу до відкритих даних (№11533 та №13420) підтримав 201 народний депутат Верховної Ради 9 скликання.
А саме: 164 народних обранці зі «Слуги Народу», по 9 нардепів з «Платформи за життя та мир» та «Відновлення України». Також 8 позафракційних парламентарів проголосували «за». Стільки ж голосів в підтримку обох законопроєктів віддали народні депутати «Партії «За майбутнє». І три нардепи з «ДОВІРИ». Примітно, що в Проєкті Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13420 від 25.06.2025 зазначено 128 ініціаторів. Серед них, 125 співавторів законопроєкту — представники фракції «Слуга Народу» (100 з них проголосували за обидва законопроекти №11533 та №13420), один представник з «Партії «За майбутнє» — Богдан Торохтій та двоє позафракційних ініціаторів цього законопроекту: голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та його перший заступник Олександр Корнієнко.
Нардепи та зв’язки з корпоративними групами
«YouControl» з’ясував, що серед парламентарів, які проголосували за обидва законопроєкти, є такі, що входять/мають відношення або пов’язані з 37 корпоративними групами в аналітичній системі. У дослідженнях фігурує й Юрій Шаповалов - член депутатської групи «За майбутнє». Його пов’язують із «Групою родини Мовчан». Пані Ірина Мовчан є ключовою особою «Групи родини Мовчан». За інформацією «ЧЕСНО», Ірина Мовчан — сестра Юрія Шаповалова, а Олексій Мовчан є його племінником та нардепом від «Слуги Народу». За інформацією видання informator.ua, Шаповалов, використовуючи свої корупційні зв’язки, у тому числі з міським головою Кременчука Малецьким (який є кумом Марченка), допомагав підприємствам з групи «VM-Groupe», що належать Марченку, вигравати тендери на постачання нафтопродуктів.
За матеріалами дослідження «YouControl»
