Гармонія в клаптиках, фарбах і подряпинах: у Кременчуці відкрилася виставка Зінаїди Власенко
Сьогодні у Кременчуцькому краєзнавчому музеї презентували нову виставку мисткині з Горішніх Плавнів Зінаїди Власенко.
Це вже не перша поява художниці у музеї та галереях нашого міста. Цього разу відвідувачі можуть побачити 28 робіт, з яких 11 картин виконані у різних техніках.
Зінаїда Власенко — добре знана у Кременчуці авторка, яка не втомлюється дивувати новими роботами. Її виставка «У пошуку» стала своєрідним щоденником постійного експерименту: тут і масляна пастель, і гуаш, і паперові аплікації, і текстильні колажі. Єдине, чого немає, — це олійних фарб, адже мисткиня має алергію на розчинники.
Особливу увагу було акцентовано на тому, що мисткиня постійно перебуває в пошуку — нових технік, нових матеріалів, нових ідей для робіт.
Зінаїда Власенко понад 30 років працювала у школі мистецтв Горішніх Плавнів і навчила мистецтву чимало своїх вихованців.
Сама ж мисткиня говорить, що, попри роки викладання, ніколи не зупиняється на шляху опанування нових знань:
«Так, так сталося, що я працювала у художній школі довгий час і дітям розповідала, як треба працювати з матеріалами. Ми робили найпростіші роботи, звичайно, і вивчали класичні форми зображення предмета — це перспектива, колорит, всілякі співвідношення частин та деталей у зображенні обличчя людини. Але було багато творчих робіт, і ми намагалися шукати якісь особливості. Наприклад, я дуже часто розповідала, що просто намалювати квіточку — це занадто елементарно навіть для моєї дитини. Потрібно спробувати показати її з різних сторін. Можливо, хтось це побачить, а хтось може намалює тільки верхню частину. Тобто ми завжди шукали якусь суть предмета, суть події. Тепер виходить так, що і я, коли роблю свою роботу, теж про це думаю… Так, до речі, дуже часто буває, що щось я зробила, а потім, прибираючи на полиці зі своїми роботами, я раптом бачу: а можна ще щось додати — і робота знову вішається на мольберт або на планшет».
У розмові з кременчуцькими журналістами мисткиня розповіла і про матеріали, які використовує у своїх роботах:
«Масляна пастель, і гуаш, і сьогодні немає акварелі, навіть ось паперові аплікації є, немає тільки масляних фарб. Але коли я була маленька, я знала, що художник обов'язково повинен писати масляні картини, а тепер з'ясовується, що художник може володіти різноманітними матеріалами».
Можливо, серед її робіт були б і полотна, написані олією, однак художниця має алергію на розчинники.
«Я все вмію теоретично. Тому виставка називається “У пошуку” — бо я продовжую вчити сама себе… Це може бути і подряпування, і протирання, або навіть набризкування. Просто малювати — це вже, вважаю, занадто елементарно. Ну, типу я вже така досвідчена-досвідчена. Саме тому такі різні роботи представила на цій виставці».
Також художниця розповідає, що в минулому захоплювалася шиттям одягу, тому вдома залишилося чимало клаптиків тканини, гудзиків. Сьогодні вона активно використовує їх у своїх роботах у техніці текстильного колажу.
У майбутньому пані Зінаїда планує задіяти в роботах і природні матеріали — рослини:
«Останнім часом я цікавлюся рослинами. Дуже хочеться — я це, правда, вже другий рік говорю, напевно — дуже хочеться, щоб мої картини розповідали про красу природи», — зазначила художниця.
Її виставка — це не просто демонстрація технік і матеріалів. Це щоденник постійного пошуку, самопізнання й натхнення. І, здається, цей шлях — лише на початку нової, ще більш яскравої творчої доби.
Олена Ліпошко
Фото авторки
