Корупція в Україні: скільки справ завершено в Полтавській області?
У 2025 році за даними Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, винесено понад 2 тисячі судових рішень. Це на 37% більше порівняно з попереднім роком, але ще менше, ніж до початку великої війни. За даними реєстру, 97% справ про корупцію завершуються накладенням штрафів, а реальні терміни ув'язнення отримали лише 44 особи.
Всього у 2025 році було винесено 2 032 судових рішення по корупційних справах, що на 37% більше, ніж у 2024 році. Водночас це ще менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Найбільше рішень винесено в Вінницькій області — 182 рішення, а також в Одеській (168), Львівській (147) та Дніпропетровській (116) областях.
Полтавська область не стала виключенням. Тут було ухвалено 102 рішення. Порівняно з іншими регіонами, цей показник є досить непоганим.
Понад 73% усіх рішень цьогоріч стосуються статті щодо порушення вимог фінансового контролю — 1487. Іншими словами, посадовці не подають або подають з порушеннями свої декларації. За рік таких рішень побільшало у 5 разів — ймовірно, перевірили декларації, що накопичилися за попередні періоди. Натомість рішень за хабарі, поменшало майже удвічі — до 347. А за порушення, пов’язані з конфліктом інтересів, суди карають майже на 80% рідше. Цьогоріч це лише 70 рішень.
Варто зазначити, що людина, яка потрапляє до Реєстру корупціонерів, вноситься туди довічно. Проте є декілька підстав, через які можуть виключити дані з реєстру:
- скасування чи виправдання рішення суду,
- скасування постанови,
- участь людини у захисті держави під час війни у будь-якому військовому підрозділі тощо.
У рештах випадків дані про людину перебуватимуть в Реєстрі вічно — навіть якщо йдеться про незначне порушення, як-от — у держслужбовця, який одного разу несвоєчасно подав декларацію.
Втім нещодавно Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Ситник проти України» від 24 квітня 2025 р., заява № 16497/20 ухвалив резонансне рішення на користь заявника та визнав Україну винною у порушені права людини. Так, суд постановив, що довічне внесення заявника до Реєстру корупціонерів та «навішування ярлика корупціонера» у цій справі становило втручання у його право на повагу до приватного життя: завдавало шкоди його професійній та суспільній репутації, підривало довіру до його професійних зусиль і досягнень, ставило під сумнів його моральні цінності.
Наразі на підписі у Президента знаходиться законопроєкт, який має обмежити перебування посадовців, які мають адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією, у Реєстрі корупціонерів на 1 рік.
Соломія Верба за матеріалами opendatabot
