Майже всі водії міського таксі працюють «по-чорному». Пасажири не мають прав, а водії та служби таксі – обов’язків перед ними. Редакція поцікавилася нинішнім станом речей на ринку приватних пасажироперевезень нашого міста – факти, про які ми дізналися, шокували.
Представники кременчуцького таксі не дуже часто дають привід згадувати про себе в інформаційному просторі. Але іноді стаються карколомні ситуації, за сюжетами яких можна складати анекдоти.
У якості прикладу можна навести випадок, коли 1 серпня 2017 року екстремально п’яний водій таксі в’їхав у розриту «Кременчукводоканалом» ділянку в районі Пивзаводу. Драгер показав вміст алкоголю у крові керманича 2,51 проміле при допустимих 0,2.
Саме тому тема українського і кременчуцького таксі зокрема, це зовсім не смішно. Й ось чому.
Що, де і скільки
Майже весь ринок приватних пасажироперевезень у Кременчуці знаходиться в тіні. За даними різних джерел редакції, понад 80% водіїв працюють без будь-яких документів, необхідних для здійснення індивідуальних пасажироперевезень. Водночас ті водії таксі, з якими поспілкувалася Кременчуцька газета, одноголосно заявили, що взагалі всі (таксисти) працюють без документів.
«Навіщо ті документи, якщо з ними багато мороки? Навіщо ускладнювати собі роботу? Потрібно лише мати автомобіль і права. А все інше залежить від бажання заробити».
У сі співбесідники вказують, що нинішня «флотилія» таксі у Кременчуці складає не менше 1 тис автомобілів, які не мають жодних ліцензій та дозволів.
Це не таксомоторний парк у класичному розумінні цього слова – це окремі власники легкових автомобілів, які виявили бажання заробити на підвезенні клієнтів. Кожен автомобіліст сам обирає, коли саме й де працювати.
«Немає документів – немає проблем. Увесь бізнес таксі у Кременчуці побудований таким чином, що ви не знайдете жодних договорів, угод, зобов’язань, журналів і т.д.
Часи змінилися. Якщо раніше треба було довго стояти у «рибних» місцях в очікуванні потенційного клієнта, то зараз інформацію про нього диспетчери столу замовлень надсилають одразу на смартфон водія, де вже попередньо встановлена програма», – говорить один із міських таксистів.
Щоб розпочати роботу «на лінії», достатньо активувати програму, виставивши на сторонці програми у смартфоні «прапорець» для виходу зі «сплячого стану».
Далі спеціальна програма служби надсилає всю інформацію про клієнтів у режимі он-лайн, прокладає маршрут, розраховує вартість проїзду.
Завдяки сучасним телефонам відпала також потреба в раціях.
Кременчуцька газета під виглядом водія, який має незареєстрований автомобіль з польськими номерами, вирішила «працевлаштуватися» в одну з відомих у нашому місті служб таксі.
Дівчата-диспетчери одразу телефоном надали номер такого собі менеджера, який займається оформленням таксистів. Він зазначив, що йому в офіс ми маємо принести ксерокопії різних документів типу водійських прав та техпаспорта на автомобіль.
Зверніть увагу, попросили саме копії, а не оригінали документів – це дозволяє шляхом нескладних маніпуляцій «намалювати» у паперах будь-які дані.
Те, що наш віртуальний автомобіль є нерозмитненим «поляком», теж нікого не здивувало.
«Це не має значення», – пояснив наш співрозмовник.
Щоб влаштуватися до служби таксі, слід сплатити наступні кошти. 500 грн – як перший внесок. Ще 25 грн вносити щотижня як абонплату за користування спеціальної програмою, яку встановлюють на смартфон водія.
Загалом же таксист має віддавати службі 12% від суми кожного замовлення, інформація відносно якого в режимі он-лайн відображається на екрані встановленої на телефоні програми.
Як говорять знайомі таксисти, їздити з «шашечками» ніхто не змушує, але останні слід обов’язково чіпляти на дах авто при зустрічі пасажира-клієнта.
Менеджер служби таксі дав нам прямо зрозуміти, що між таксистом і його офісом жодних договорів не укладається. Немає офіційних відносин – немає відповідальності, якщо з пасажиром/водієм/вантажем щось станеться.
За таких обставин ми радимо пасажирам таксі бодай візуально визначати, чи водій бува не під градусом. Не слід також забувати про ремені безпеки – простий пасок може врятувати вас від каліцтва чи смерті, якщо, не дай Бог, трапиться дорожньо-транспортна пригода.
«Це ваша особиста справа й проблема», – попередили нас у службі таксі, коли ми перепитали про відповідальність перед пасажирами, якщо станеться аварія або якщо доведеться спілкуватися із представниками поліції.
Але такий стан речей нікого не лякає, бо все це – дуже зручно та просто для всіх учасників ринку таксі.
Як говорить один із таксистів, раніше у Кременчуці працювали 5 диспетчерських служб, що конкурували між собою. Але згодом всі вони об’єдналися фактично в одне ціле.
«Це було зроблено задля того, щоб не пускати до Кременчука чужинців типу «Убера» та «Яндекс. Таксі». Разом легше й батька бити. Та й гризтися одне з одним – теж заважає заробляти».
Михайло Андрієнко
