Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Понедельник, 3 Августа 2020 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Туберкульоз – біда, про яку даремно перестали згадувати

 

28 июля 2020 09:00

Під час карантину щодо непоширення коронавірусної інфекції багато хто говорив про інші небезпечні хвороби, зокрема не менш жорстокого ворога людства – туберкульозу. Адже щорічно на планеті реєструють 10 млн випадків захворювань на цю недугу, і близько 2 млн осіб від неї помирає. Яка ситуація з цією хворобою у нашому місті та що чекає пацієнтів після найближчого реформування, дізнавалася Кременчуцька газета.

Зниження ваги, постійна втома, біль у грудній клітці, кашель із мокротинням, а то й з кров’ю – розпізнати чіткі симптоми туберкульозу нескладно. А от закрита форма хвороби, як розповідають лікарі, найчастіше маскується під застуду, авітаміноз чи «синдром хронічної втоми», тихо прогресуючи в організмі. І виявляють її лише після хірургічного втручання, окремого дослідження органів ультразвуковою діагностикою чи магнітно-резонансною томографією, на жаль, не завжди вчасно для пацієнта.

Лише за минулий рік у Кременчуці зареєстрували 72 нових випадків недуги, у 2018 році–95. Як прокоментували в управлінні охорони здоров’я Кременчука, за останні 5 років у нашому місті, як і по всій Україні, відмічається тенденція зменшення захворювання. Адже здійснюються планові профілактичні заходи: флюорографічні обстеження дорослих, вакцинація БЦЖ (Бацилою Кальметта) немовлят у пологовому будинку, робиться щорічна проба Манту у дітей.

Науковці переконують: якщо людині і судилося захворіти на злісну недугу, її можна вилікувати. Але для цього туберкульоз варто своєчасно виявити та ні в якому разі не займатися самолікуванням, а звернутися до фахівця.

Перший протитуберкульозний заклад з’явився понад 100 років тому

Боротися з туберкульозом у нашому місті почали ще у 1913 році. Як розповідають старожили, того року небайдужі городяни влаштували у місті свято Білої квітки, взявши за символ ромашку. Зібравши пожертвування із 400 заможних людей, вирішили побудувати тубдиспансер у селі Потоки (Кременчуцький район), при якому тримали худобу для повноцінного харчування пацієнтів. Проте цей медзаклад зруйнувала війна. Пізніше тубдиспансер організовували в будинку Шапошнікова, що на вул. Софіївський. Люди приходили сюди на процедури та ночівлю. А ще їх тут калорійно годували. Зранку вони йшли на роботу.

Уже після Другої світової війни протитуберкульозний диспансер на 100 осіб звели у селі Соснівка (Кременчуцький район). Заклад вважався прототипом санаторію – із якісним лікуванням та харчуванням. Із нього, як згадують очевидці, через комфортні умови пацієнти не хотіли виписуватися.

У 70-х роках у Кременчуці, на вул. Мазепи, 14 (колишня вул. Бутиріна) побудували поліклініку для хворих на туберкульоз. Щороку тут надають консультації, перевіряють та лікують амбулаторно тисячі пацієнтів. Заклад називається «Комунальне підприємство «Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради». Складався він з цієї поліклініки (тел. 3-71-16) та стаціонарного диспансеру у Соснівці. У 2018 ріці тут прийняли 31 тис 462 особи (із них 35 людей пролікували стаціонарно та 60 осіб амбулаторно), у 2019 році – 26 тис 989 чоловік (серед них 24 людини пролікували стаціонарно та 48 осіб амбулаторно).

Туберкульоз і СOVID: що страшніше

За перші 5 місяців цього року у Кременчуці зареєстрували 20 нових випадків захворювання на туберкульоз. Лікарі припускають, що, на жаль, це лише початкові цифри. Адже на період карантину, пов’язаного з СOVID-19, не працювали пересувні станції флюорографії. А ті, хто проходив курс оздоровлення від туберкульозу амбулаторно (сидячи вдома), не мали можливості отримувати своєчасні періодичні консультації. Крім того, як зазначають обласні медики, у цей період ускладнилися поставки деяких необхідних препаратів.

«Уже з самого початку карантину через Ковід люди переносили час обстеження на рентгені, і зрозуміло чому. Хоча кожній людині бажано хоча б раз на рік проходити флюрографію», – говорить медсестра однієї з кременчуцьких амбулаторій.

Громадян усього світу сколихнула звістка про коронавірус. У Кременчуці від COVІD-19 протягом карантину померло 4 людини. Однак цифри смертей від туберкульозу не нижчі. Так, відповідно до статистики, минулого року від туберкульозу померли 7 кременчужан, упродовж 2018 року – 19! Проте чи всі поспішають добровільно обстежитися, якщо йдеться про профілактичний скринінг перед допуском до роботи?

Як розповідають медики, під час таких перевірок туберкульоз виявляють лише у 0,01% пацієнтів. Значно вищий результат дають пересувні флюорографічні станції. Таких в області зараз 4. Також останнім часом хворобу фіксували після огляду у сімейного лікаря та подальшого направлення на рентген.

Під час реформування медицини додався ще один вид аналізу – мокротиння. Тепер сімейний лікар може направляти пацієнта в лабораторію для безкоштовного забору цього біологічного матеріалу. В області такі дослідження роблять у чотирьох лабораторіях, що обладнані спеціальними системами. Вони дозволяють визначити стійкість мікробактерій до антибіотиків і призначити лікування залежно від форми захворювання у пацієнта.

Куди веде реформа

На сьогодні лікування хворих на туберкульоз у нашому місті є безкоштовним як для дорослих, так і для дітей. Про це повідомляє очільник медицини Кременчука Максим Середа.

До речі, серед маленьких містян цей недуг виявляли значно менше: 10 випадків за останні 5 років.

Фінансується лікування з обласного бюджету. Вартість ліжко-дня у стаціонарі у 2019 році становила 537 грн 32 коп, одного відвідування поліклінічного відділення – 382 грн 13 коп.

Втім, фахівці пояснюють: не зважаючи на те, що хворі на туберкульоз забезпечені ліками на 100%, окремим призначають індивідуальні схеми лікування. І його варто ретельно дотримуватися, щоб не лише вилікуватися, а й не заразити інфекційним захворюванням оточуючих. Тож у більшості випадків подолання хвороби залежатиме саме від відповідальності пацієнта за своє здоров’я, в чому і полягає наступний етап реформування фтизіатричної (займається лікуванням туберкульозу) служби області.

Відповідно до реформи, відбувається поступовий перехід на амбулаторне лікування туберкульозу, зазначає директор комунального підприємства «Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради» Володимир Печериця.

А до цього готові не всі пацієнти. Як вказує лікар, окремих варто контролювати, щоб вони не припиняли приймати ліки, не перериваючи курс. Саме за цим спостерігали у стаціонарі, який можуть реорганізувати.

Початок змін розпочався у грудні 2019 року, коли депутати облради прийняли рішення про реорганізацію фтизіатричної служби області. Після цього три диспансери (зокрема і кременчуцький), дві областні лікарні і санаторій у Гадячі ввійшли до єдиного закладу комунального підприємства «Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради».

Тож кременчуцький протитуберкульозний диспансер підпав під реорганізацію, і замість колишнього юридично самостійного кременчуцького обласного диспансеру стало два відділення: консультативно-діагностичне відділення №2 (полікліника на вул. І.Мазепи) та відділення для лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз (це найбільш небезпечна форма) у Соснівці. Але чи буде диспансер так само повноцінно функціонувати, ставши відділенням обласного, покаже лише час.

«Поки що всі зареєстровані тубхворі кременчужани йдуть у тубдиспансер. Їм там проводять контрольні рентгени та всі інші процедури. Туди ж поки що посилаємо пацієнтів із першими ознаками після рентгену для подальших перевірок. Коли реформування запустять в дію, пацієнтів у нас стане більше, адже додадуться з інших районів. Припускаю, що виділений час на прийом, як і алгоритм роботи із пацієнтом, зміниться. А до чого це призведе, можна лише здогадуватися», – прокоментувала лікарка однієї із місцевих амбулаторій загальної практики сімейної медицини.

Згідно зі стандартами інфекційного контролю, пацієнти з чутливою та складнішою формами недугу лікуються в окремих відділеннях – не амбулаторно. Наразі ж стаціонарне відділення у кременчуцькому протитуберкульозному диспансері вважається єдиним на Полтавщині, яке частково відповідає вимогам інфекційного контролю. Також за потреби місцеві пацієнти можуть отримувати допомогу від міста, відповідно до кременчуцької програми «Турбота».

Звернемо увагу, що в нашому регіоні відсутні бодай-якісь інші профілактичні заклади чи санаторії для хворих на туберкульоз. Наприклад, колишній санаторій у Гадячі (який був єдиним в області у профілактиці туберкульозу) тепер переформатували у відділення для чутливого туберкульозу на 100 ліжок. Відділення хіміорезистентного туберкульозу в селі Копили (Полтавський район) на 40 ліжок нещодавно закрили, а його співробітників скоротили.

А чи відстоять очільники кременчуцької медицини повноцінне лікування для хворих? Та чи потурбуються про працівників тубдиспансеру в разі необхідності?

Нагадаємо, держстат назвав причини смертей в Україні на початку 2020 року.

 

Аріна Алініна

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться