
Чому забули про деякі проекти?
Сьогодні на засіданні Робочої групи з питань впровадження громадського бюджету назвали цьогорічних переможців.
Проте під час засідання розгорівся скандал. Адже нові проекти – це добре, та як реалізовують минулорічні. І ось тут випливли зовсім неприємні моменти!
Так активістка Громадського бюджету, авторка проектів Марина Орлова (яка, до речі, цього року була однією з найактивніших агітаторок) нагадала, що два проекти, які перемогли раніше, так і не реалізовані.
Це проект створення ОМ-зони і роледрому. Обидва стосувались Крюкова.
«100 тисяч гривень закатали в бетон і на тому залишили», - нагадала вона участь свого одного з проектів. А їх не реалізовано, адже немає фінансування з міста.
Далі Марина Орлова, вже не підбираючи слів, описала ситуацію з проектами Громадського бюджету в Кременчуці, зазначивши, що Громадський бюджет котиться в прірву.
«У нас не Громадський бюджет, а політичні ігри. Він мав би показати, як можна згуртувати громаду, а виходить навпаки. Дуже важко було цей рік агітувати», - її слова.
Марина Орлова також вказала, що нерідко мер Кременчука Віталій Малецький вирішує черговість виконання проектів переможців.
Вона зазначила, що партисипаторна практика в нашому місті сприяє в основному вирішенню проблем з дитячими і шкільними майданчиками.
«Для кого громадський бюджет у нас? Для шкіл?» - питання Марини Орлової.
До речі, претензії щодо шкіл і дитячих майданчиків висловили і інші члени робочої групи. Так Лариса Гориславець вказала на конкретний проект-переможець, у рамках якого створюють медіацентр для дітей. Вартість його 450 тис грн.
«Ми ж розуміємо, що це для обмеженої кількості людей», - зазначила вона.
Погодився з усіма вище названими фактами і секретар міськради Юрій Гриценко.
«Бачимо, що будь-яка школа і питання необхідного обладнання і інші потреби закриває проектами Громадського бюджету», - зазначив він.
І висловив позицію, щодо того, що всі проекти, які перемогли, в минулі роки мають дофінансовуватися і бути реалізованими.
Це є логічним, адже навіщо давати надію містянам і підкріплювати слова ділом. Адже так довіра падає не лише до бюджету участі, а й до компетентності міської влади.
Світлана Павленко











































































