Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 19 Травня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Водохреще або Йордан: звичаї та заборони 19 січня

19 січня 2022 08:55

Церква не радить купатися в ополонці, однак вирішувати вам

Вода, яка освячується в цей день, здатна зцілити душу і тіло

19 січня українці святкують Водохреще – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Воно починається ввечері 18 січня, коли всі православні відзначають Водохресний Святвечір. Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять у період із 7 по 19 січня. Головним святковим обрядом є купання в ополонці.

Історія виникнення
Свято сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем.

У Біблії говориться про те, що в момент хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і одночасно голос із небес проголосив про те, що Ісус – Син Божий. Саме тому Водохреще називають також святом Богоявлення.

Звичаї на Водохреща
Напередодні, а також в день свята Водохреща, склався звичай хрестити оглашенних (охочих прийняти Святе Хрещення), а на водоймах і в храмах здійснювалось освячення води. Вода, яка освячується в цей день, – найбільша святиня, здатна зцілити душу і тіло. Її намагаються зберегти протягом усього року, освячуючи по потребі речі, приймаючи її як ліки під час хвороби.

У наших предків існувало багато звичаїв, які обов'язково виконувалися кожною сім'єю і в кожному будинку. Наприклад, звичай, пов'язаний зі святою водою: у господині в хаті був особливий глечик, який використовувався тільки для хрещенської води, у нього збирали сніг у день свята, а після того, як він ставав водою, – заносили в льох і застосовували весь рік у разі хвороби.

Водохресні традиції
Головною традицією є водне хрещення. Вода освячувалася в криницях і джерелах, а якщо не було такої можливості, то в стінах храму. Цей обряд проводиться і в наші дні. Священик опускає в спеціальну ополонку хрест. Ополонку носить назву «йордань», а освячена в ній вода – «велика агіаса», що означає «велика святиня». Вірять у те, що ця вода є такою ж чудодійною і святою, як і вода Йордану, в яку входив Ісус.

Також стало традицією купання на Водохреща. Особливо часто біля ополонок можна зустріти людей, які мають якісь захворювання, – вони вірять у зцілення чудодійною водою. Крім того, тим, хто вбирався і переодягався під час святкування Нового року, також слід зануритися у святу воду, щоб очиститися від гріха.

У дворах храмів можна побачити довгі черги людей, охочих освятити воду. Однак ті, хто не зміг прийти на службу, можуть набрати воду з будь-якої водойми в водохресну ніч. Вважається, що у всіх джерелах в цей час вода набирає свою цілющу силу.

Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат.

Поки мати або старша дочка подасть на стіл обідати, батько бере з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочить їх у свяченій воді і кропить все в хаті та в господарстві; потім бере ще крейду і пише хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Управившися з цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п'ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.

По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в «йорданській воді» – «щоб були рожеві лиця». На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки – «щоб сі умила та красна була».

Заборони
Попіл після Різдвяних свят не можна зберігати – ні в хаті, ні в дворі, бо «буде пожежа»; ввечері ж на Водохреща його треба винести на річку і висипати на лід.
У той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом із нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну протягом цілого тижня після Водохреща – «щоб більше померло нечистої сили від водосвятських морозів».
Прикмети на Водохреща
Вважається, що прикмети, помічені на Водохреща 19 січня, найправдивіші. Наприклад:

Якщо у цей день стоїть ясна погода і мороз, то літом слід чекати засухи, а якщо сніжна і похмура – на рясний урожай.
Якщо під повний місяць відбудеться Богоявлення, то може статися великий розлив, а якщо чути частий гавкіт собак – до великої кількості дичини.
У водохресний полудень люди дивилися в небо: якщо на ньому були сині хмари, то вірили в урожайний рік.
Якщо в день Водохреща повний місяць, то весь січень слід очікувати таку погоду, яка була наступні три дні після свята.
Якщо небо було ясне й безхмарне, то і до кінця місяця погода повинна бути морозною і ясною. Якщо ж іде дощ, то до кінця січня буде хмарно і дощитиме.
Вже наступного дня, 20 січня, всі повертались до звичного ритму життя, працювали та займались побутом. Декілька тижнів можна було справляти весілля та співати пісень, дозволяти у раціоні різне м’ясо та смаколики. Адже потім, через декілька тижнів, починається найсуворіший у році Великий піст, що триває аж до Великодня, тобто дня воскресіння Ісуса Христа.
 

За матеріалами ГЛАВКОМ

 

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

 

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися