Продовження проєкту про славетного земляка.
Вчений-мистецтвознавець, доктор філософії, директор Кременчуцької художньої галереї Оксана Бойко розпочала серію публікацій про унікальний міжнародний Проєкт по відродженню імен славетних українців «Василь Устимович-лікар, громадський діяч, меценат, засновник дендропарку Устимівка». Цього разу Oksana Boiko у Фейсбуці розповіла про його будинок на вулиці Коцюбинського, характер відомого містянина, його кар'єрний ріст та добру дивакуватість.
«Чому пам’ятні заходи проведені художньою галереєю? Це закономірно, адже «кременчуцьке родинне гніздо» Устимовичей було на теперішній вулиці Коцюбинського, поруч із старовинною будівлею земства та нині діючої Кременчуцькою міською художньою галереєю. Родина Устимовичей жила в білокам’яному будинку між банком і Успенським собором на розі вулиць Єлисейської та Училищної. Дім потопав у зелені, адже це була територія Земського скверу. Ймовірно, до його насаджень міг долучитись і сам Василь Устимович, як і до озеленення Глобинської лікарні. На початку ХХ століття в домі вже був телефон, а Василь Васильович мав власний автомобіль!» - починає нову розповідь художниця та пояснює вибір життєвого шляху Василя Васильовича.
Чому лікар? Давайте оперувати фактами й свідченнями, а не міфами, котрі склали некомпетентні особи. Спираюсь на такі джерела: матеріали полтавських наукових конференцій, всеукраїнські академічні джерела, бібліотечні архіви, статті ЗМІ Полтавщини від початку ХХ ст., рецензії науковців та дослідницькі праці Академії наук України, спогади та життєписи свідків, відеоматеріали, офіційний сайт Глобинської міськради і….ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД.
Василь Васильович Устимович, 1864 року народження, був єдиним сином і спадкоємцем казково багатого роду. Він закінчив Кременчуцьке реальне училище. Після цього виїхав за кордон для отримання медичної освіти. В кінці ХІХ ст. центром передової думки в медичній сфері був Відень. Можливо саме там і навчався Василь Устимович. Напевно батьки оплатили найкращий варіант для єдиного сина. Також відомо, що його дядечко Андрій (рідний брат матері) в свій час брав уроки фортепіано у Ференса Ліста у Відні, багато гастролював і став відомим піаністом. Європа, вочевидь, сформувала і світоглядні позиції Василя Устимовича як гуманіста, сподвижника технічного прогресу, працьовитого естета.
Про те, що Василь Васильович повернувся з дипломом терапевта пишуть багато джерел. Від моменту його повернення в Кременчук розпочалась і активна громадська діяльність новатора і прогресивного діяча, «доброго пана», благодійника Василя Устимовича. Така життєва позиція говорить про людяність, що прийшла на зміну тоталітарному рабському стану.
Василь Устимович практикував як лікар-дерматолог, вивчав народну медицину, власноруч виготовляв ліки з трав за власними рецептами, свідомо вирощував ці трави в Устимівці, садив їх навколо лікарні в Глобино, дві сосни і досі там ростуть. Василь Васильович безкоштовно лікував селян, вів приватні записи рецептів травника у зошиті, котрий, на жаль, був знищений після його смерті синами садівника С.М. Трахтенберга.
З-за кордону В.Устимович повернувся зі студентським другом - хірургом Дегтярьовим. Їх добрі стосунки продовжувались все життя. Родина хірурга гостювала в будинку Устимовичей, де відбувались цікаві вечори і зустрічі з друзями, в тому числі з А. Богаєвським. Взимку Олександр Іванович мав практику в Кременчуці, викладав акушерство в фельдшерській школі, а влітку – виїздив до Устимівки разом з Василем Устимовичем на так звану «Дегтярьовщину». Відомо, що 1913 року після смерті Богаєвського Дегтярьов очолив губернську лікарню як головний лікар.
Основним свідченням Устимовича як лікаря фітотерапевта є його парк, створений в ім’я любові до людей, з безліччю хвойних порід та розсадником лікарських рослин. Відомі його слова «В парку лікувальною процедурою є музика дерев. В моєму саду навіть повітря лікує».
Крім того, на користь лікарської освіти є факти, що Василь Устимович був членом не тільки ревізійної, бюджетної, але й медичної комісії при земстві та військоматі. Також він писав інструкції для лікарів та попечителів лікарських дільниць, сам був санітарним попечителем Пирогівської та Глобинської волостей. А з 1889 по 1907 рік – член-«соревнователь» Товариства Кременчуцьких лікарів.
Все це свідчить про одне – пан Устимович мав прекрасну європейську лікарську освіту й успішно реалізовувався у медичній сфері як практик і державний управлінець!
Громадський діяч і меценат. Хочу, перш за все, дати характеристику людським якостям Василя Васильовича Устимовича. Він був чесним, самовідданим, вимогливим, працьовитим та, водночас, запальним, щедрим новатором, якого сприймали як «дивакуватого пана» і «трубадура автомобілізму».
А тепер можна навести віхи сходження Василя Устимовича по кар’єрним щаблям:
1888 – гласний Кременчуцького повітового земства.
1896 – почесний мировий Суддя.
1908 – гласний Кременчуцької міської думи.
«Василя Устимовича правомірно треба вважати одним із піонерів краєзнавчого руху в Кременчуці. Той факт, що 1895 року, будучи членом Ради правління Кременчуцького відділення Полтавського товариства сільського господарства, він передав музею сільського господарства власну колекцію із 116 сортів пшениці і 86 сортів вівса викликає захоплення і повагу!
В той самий час, як заступник голови Кременчуцького відділення імператорського технічного товариства, він стає постійним доповідачем на засіданнях думи. Його коло технічних інтересів широке й прогресивне. Новатор із запалом розповідає про автомобілі й пропагує автомобілізм, гасові двигуни, електричний плуг, демонструє власний винахід - картоплекопалку, та засоби боротьби з хижаками (личинками хруща). Василь Васильович не тільки пропагував нові технології, але й аналізував їх, застосовував у власному господарстві. Так, дендрарій зрошувався водою з басейнів, котру насосами качали з річки Сухий Кагамлик. Так господар полегшив працю садівникам.
Кожен житель села Устимівка знає, що залізнична станція «Устимівка» теж збудована «дивакуватим паном». Доброчинник фінансово допомагав лікарням і освітнім закладам, таким як Александрійське реальне, Кременчуцьке трикласне, Устимівське училища, Жіноча гімназія, в’язниця. Окрім коштів там з’являлись нові книги, обладнання, одяг, окрему доплату в 100 рублів отримували вчителі», - підсумувала О.Бойко.
Нагадаємо, 9 червня о 15.00 в Кременчуцька міська художня галерея відкривається виставка Василь Устимович-прекрасне і корисне» за адресою вул. Коцюбинського, 4!
Читайте: Василь Устимович - нащадок славетного козацького роду Сахно-Устимовичів та Родзянків
Устимівський дендропарк: спіймати в серце часточку краси у воєнну весну
Ліна Романченко
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
