Побратими пригадують це тому, що під військовим одностроєм у нього завжди був тільник.
Сьогодні у Кременчуці прощаються із Олександром Ковалем, який загинув, захищаючи територіальну цілісність України під час агресії військ російської федерації.
Десятки і десятки земляків прийшли попрощатися із загиблим Героєм в Міський палац культури. Тут було чимало побратимів, які стояли з Олександром Ковалем пліч-о-пліч із перших днів повномасштабного вторгнення.
"Сьогодні ми прийшли попрощатися з загиблим у боях за Україну в російсько-українській війні молодшим сержантом Ковелем Олександром Ковалем, 1971 року народження. Народився і проживав у місті Кременчук. Навчався у загальноосвітній школі №2. Закінчив вище професійне училище №20. Працював на Укртатнафті. У нього залишились дружина і донька. Призваний на військову службу під час мобілізації 1 березня 2022 року. Обіймав посаду головного сержанта, був командиром стрілецького відділення стрілецького взводу. Загинув 7 вересня, виконуючи бойове завдання по захисту України в районі населеного пункту Ольгівка Курської області російської федерації", - повідомив військовослужбовець із позивним "Лиман".
У полеглого воїна лишилися дружина, діти та сестра.
У самого ж Олександра Коваля був позивний "Боцман". Побратими пригадують це тому, що під військовим одностроєм у нього завжди був тільник (тельняшка, рос).
"Олександр був одним із найкращих. Скільки ми з ним пройшли всього на Донбасі. Виходили-заходили. Тяжко зараз говорити, тяжко все згадувати. Він горою стояв за побратимів. Ми просто не могли повірити, що це сталося з ним. Він виходив з таких ситуацій: в Авдіївці, Новомихайлівці та інших. Здавалось, що нічого не станеться. З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну були разом", - пригадав військовослужбовець із позивним "Бучар".
Цього разу "Боцман" теж був у найгарячішій точці.
"Воював разом зі своїм командиром. За ними були молоді хлопці,а вони йшли першими. Його називаю справжнім другом, на якого можна завжди покластися. Я вам навіть не можу передати, яка це для мене втрата. Чому завжди йдуть від нас найкращі?" - слова чоловіка.
Олександр Коваль був серед тих, хто ще в лютому 2022 році брав участь у створенні блокпостів у Кременчуці, а далі сам ніс чергування. Практично цілодобово.
"Сашко був із нами від самого початку. Я військовослужбовець за контрактом, тобто, я прийшов до повномасштабного вторгнення. Ми перебували в одному взводі. Це була чуйна людина, яка завжди допоможе, завжди відгукнеться на прохання. Сашко їздив на машині, тому наша служба його часто просила щось привезти, з'їздити, допомагати. Він завжди був напоготові. Коли доводилось заступати на блокпости тут, у Кременчуці, то Сашко відгукувався завжди, а як треба, то заступав. Знаю, тому що нам доводилося спати по 2-3 години на добу. Постійно в русі, постійно робили, постійно. Чому найкращі залишають нас дуже шкода, дуже", - розповів побратим Віталій.
Колеги по роботі теж пригадують Олександра Коваля лише з позитивної сторони.
"Гарний, хороший хлопець був. З ним було легко працювати...Слів не можу підібрати ..." - говорить кременчужанин Віктор.
Чоловіки не скупилися на сльози, видно, що всім бракує слів від усієї тяжкості втрати. У такий день, як ніколи, стає помітно, що війна забирає найкращих синів України, відданих Захисників Батьківщини.
Проводжали земляки "Боцмана", стоячи на колінах, віддаючи останню шану своєму Герою.
Відспівування воїна пройшло у Свято-Миколаївському соборі. Похоронять загиблого Захисника на Свіштовському кладовищі, на меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.
Нагадаємо, Завтра Кременчук проведе в останню путь загиблого Захисника Олександра Коваля
Світлана Павленко
Фото Микити Ліцкевича
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
