Враження з заходу.
Напередодні, у Кременчуцькому міському палаці культури відбувся вечір Великого Стендапу кмітливих стендап-коміків Данила Повара, Макса Давиденка, Фелікса Редьки, та
Найпершим - на розігрів вийшов чи не наймолодший серед них Данило Повар. Він легко встановив теплий контакт з присутніми у формі діалогу, що глядачі не боялися відповідати і навзаєм йому жартувати. Він декілька разів наголосив, що у Кременчуці його уже чекала молодь, так як писали перед концертом в лічку «Давай зустрінемося у Кременчуці».
«Але це писали діти, я на таке не ведусь.. Загалом же, Стендап – хороша штука, це коли 1,5 години ми говоримо, а потім ти зажди знаходиш дівчину», - пожартував він. І розповів, як він би міг рекламувати машини фірми Ніссан. Він запросив із залу кількох дівчат і хлопця. Ті, хто погодився, допомагали йому обіграти сценку, по черзі до нього підходили дівчата, яких він типу ігнорував, і на слова останньої, яка би запитала: «Данило, ти сам?» - до нього мав під’їхати легковик, на колесо якого він би поставив ногу і сказав «Ніссан». Машиною був один із глядачів, тому, звісно,сценка сподобалася присутнім.
Далі на сцену вийшов Макс Давиденко. Він розповів, що сам родом із Лубен і що завжди знав, що Кременчук - «круте місто, оскільки туди їздили гуляти лише круті».
«Я ж зазвичай залишався у Лубнах. І взагалі, підніміть руки, хто вважає себе занудами», - звернувся він до залу.
Із залу піднялося декілька рук.
«От я теж зануда, не такий енергійний, як тут у вашому місті. Мені, щоб підняти собі настрій, не треба перепливати нетверезим річку. Мені достатньо цього згадати – і вже настрій піднятий.І коли я це розповідаю своїм друзям, а вони просять ще розповідей, я їх зупиняю, бо тоді я уже не буду занудою», - знову пожартував він. І продовжив історії про те, як ббатько вчив його водити машину і як він почув перші матюки. У залі почувся сміх. Далі розповів про таксистів, про сервіс,про маскулінних чоловік, біля який йому, тендітному, некомфортно.
Чимало веселощів спровокували розповіді про котів і про те, які у них імена.
Наприклад, ім’я Тіхоня – міське. А от Кіт, або Іди звідси – виключно сільські клички.
Жартував і про інтимні фото, якими обмінюються закохані. От я жодного такого фото не робив. «Зроблю лише, коли на фоні буде мій Мерседес - щоб таке фото могли на листівку роздрукувати, або щоб у нього не шкода було покласти грошовий подарунок», - підсумував він.
Йому на заміну вийшов Фелікс Редька. Він багато жартував про одруження, родину, тещу та батька дружини.
Наприклад, про те, що коли вони вирішили одружуватися у 20 років,усі запитували «А що, треба?». Згадав і про те, що в його дружини прівзище Люта і коли поставо питання взяти їй подвійне прізище – він її відмовив, бо Люта Редька – це як персонаж з патріотичних стікерів.
«Та і взагалі мене диує, коли уточнють, чи Фелікс Релька – це мій псевдонім. То це ж яким треба бути, щоб таке вигадати». Взагалі в Україні Феліксів Редьок двоє. І от коли я знайшов другого у соцемрежі,він мені написав: «Ти таки існуєш?!» - розповів він.
Окремою темою Редька згадав про собачників і про те, що це окремий світ зі своїми приколами і знавцями і що собачники йому нагадують знавців зсайту автомобільних продажів «АвтоРіа» - «бо яку б ти собі собаку не вибрав, вони скажуть, що вона хворітиме, буде алергіком, її треба каструвати чи не повезеш у село. Коли я взяв собі французького бульдога, мене налякали так, що я того ж дня повів його до ветеринара, перевірити, щоб він не здох.
Але мені ще при купівлі сказали, що вона з білоруського розплідника, тож буде багааааато терпіти і довго протягне», - знову пожартував він, на що отримав гул з залу.
Останній стендапер – Джейхун – багато приколювався про свою азербайджанську зовнішність, про те, що коли дівчата з ним знайомляться, то очікують, що він, як і предавники турецької національності, одразу пропонуватиме їм одруження. Жартував і про економію. Наприклад, що він не любить прибирати і через це винаймає клінінгові компанії, але економить на одязі і через це носить лише те, що йому дарують, або що дасть дівчина.
«І взагалі, краще знаходити дівчат, які більше тебе заробляють. Коли ти в стосунках з такою дівчиною, ти на неї не кричиш», - додав він і традиційно зірвав аплодисменти і сміх із залу.
Згодом запитував у присутніх - хто скільки готовий заплатити за чоловіка на день. Дійшли до 1 тисячі гривень.
«Капєц, які ви тут, ви, що, прикалуєтеся», - знову пожартував він.
Через деякий час стенда пери перейшли до аукціону.
Варто відмітити, що участь у ньому брало немало глядачів,але перемагав Антон, який купив дві футболки з написом «бродячий Стендап» для своєї Катюхи (за 2,7 і 3 тис грн). Також картину «Ворота» від художниці Наталі Бойко купив ще один глядач Олександр за 1,5 тис грн. Також був проданий і зелений рюкзак та сувеніри з фронту.
Усі, хто виходив, кидали гроші у скриньку, що стояла на сцені. Усі кошти, як і отримані з аукціону, підуть на закупівлю дронів для 95-тої окремої десантно-штурмової бригади.
Нагадаємо, Кременчужан запрошували на Великий Стендап
Ліна Романченко
Фото авторки
