Газета пройшла життєвий шлях довжиною у 92 роки, дала Україні та світові двох класиків-письменників, двох Олесів: Гончара та Волю.
Учора, 9 листопада, вийшов останній номер друкованого видання — газети «Козельщинські вісті».
Про це в Фейсбуці повідомила редакторка Надія Литвин
"Наша газета пройшла гідний життєвий шлях довжиною у 92 роки, дала Україні та світові двох класиків-письменників, двох Олесів: Гончара та Волю. Сумлінно й наполегливо, як ота працьовита бджілка, літала по району, збираючи новини у селах і селищах, розповідаючи про людей і події, — і цим самим створювала справжній літопис Козельщинського краю.
Але нині наша «бджілка» втомилася. Не витримала напруги ринкових відносин, конкуренції з його величністю інтернетом і сучасними гаджетами.
Поясню коротко нашим читачам, які все ще сподіваються, що колись газету можна буде відродити: навряд чи — за таких умов. Сьогодні випускати друковане видання — розкіш, яку ми не можемо собі дозволити, бо це надто дороге задоволення. Аби себе прогодувати, ми повинні забезпечити тираж видання не менш як 5000 примірників — а це нереально за нинішньої демографічної ситуації в нашій громаді. До того ж один примірник газети має коштувати сьогодні не менше тридцяти гривень — чи всі ви готові платити таку ціну за газету? Не певна…
Значним, якщо не основним джерелом доходів редакції були надходження від реклами. Зараз її практично немає, і це зрозуміло: війна. Та й не буде в майбутньому, бо заможні рекламодавці, зазвичай, обирають собі високотиражні видання. Ми ж зі своїми сьогоднішніми 800 примірниками маємо вигляд більш ніж злиденний, з таким тиражем ніхто не захоче вкладати гроші у рекламу в нашій газеті.
А щоб випускати друковане видання, потрібно мати мінімум чотирьох людей у штаті, забезпечувати їм зарплату не нижче мінімальної, сплачувати всі податки, утримувати приміщення, фінансувати послуги друкарні, які дорожчають із кожним днем…
Останні шість місяців редакція трималася на голому ентузіазмі. Минулої зими доводилося працювати у холоді (та й нині сидимо у холодному приміщенні заради економії грошей і електроенергії), із затримками зарплати; але ми намагалися (за винятком півторамісячної перерви на початку війни) регулярно випускати газету, існуючи виключно на пожертви небайдужих друзів із-за кордону та місцевих підприємців", - написала вона.
Надія Литвин повідомила, що зараз усі пожертви закінчилися, більше ніяких надходжень не передбачається. Тож вчора на невеличкий залишок коштів редакція випустила останній номер газети.
Нагадаємо, Одна з найстаріших газет Полтавщини припинила існування
Світлана Павленко
