Навіть у воєнний час громадяни не злякалися взяти на себе відповідальність на створити власний бізнес.
Запустити власну справу з нуля та допомогти з працевлаштуванням іншим. Здається, на це потрібні чималі заощадження, великий досвід і титанічні зусилля. Однак минулого року 25 кременчужан змогли реалізувати підприємницькі мрії завдяки урядовій грантовій програмі «єРобота». Про це нашій редакції розповіли в комунальному підприємстві «Інститут розвитку Кременчука», спеціалісти якого з липня по грудень 2022 року допомагали підприємцям та фізичним особам отримати кошти на розвиток власної справи в рамках цієї програми. А саме: розробляли бізнес-плани, реєстрували та подавали документи, радили, як реалізувати заплановане.
«Урядова програма безповоротних грантів для створення та розвитку власного бізнесу «єРобота» стартувала у липні минулого року. Партнерами програми виступили АТ «Ощадбанк» та Державна служба зайнятості. Так, бажаючим учасникам пропонували гранти за категоріями: «Своя справа» – до 250 тис грн, «Новий рівень» – до 8 млн грн, «Свій сад» – до 400 тис грн, «Своя теплиця» – до 7 млн грн.
«Інститут розвитку Кременчука» є спеціалізованим комунальним підприємством, яке серед іншого займається розвитком підприємництва у Кременчуцькій громаді. Упродовж 2020-2021 років за організації Інституту реалізовані проєкти на підтримку бізнесу, а саме: конкурс стартапів, міжнародний фестиваль для підприємців «Урбан#Бізнес#Фест», а також проводилися тренінги та інфо-сесії для підприємців.
«Минулоріч ці заходи призупинили через війну. Однак з’явилася інша можливість – почала діяти урядова програма «єРобота», яка одночасно підтримала бізнес, і зокрема вирішувала сьогодні складне питання безробіття», – розповів очільник «Інституту розвитку Кременчука» Павло Бедрацький.
«Поштовхом для початку співпраці в рамках державної програми «єРобота» стала пропозиція одного із партнерів програми–кременчуцького відділення АТ «Ощадбанк» щодо допомоги у розробці бізнес-планів підприємцям. На початку дії програми ми надавали послуги з консультування на платній основі, проте завдяки нашому партнеру – Німецькій федеральній компанії GIZ, яка погодилися фінансувати роботи з розробки бізнес-планів, ця послуга для кременчуцьких підприємців стала безкоштовною», – додає він.
«При першому консультуванні підприємці розповідали про те, що вони б хотіли втілити у життя. Тобто, відбувалося оцінювання ідеї. Були випадки, коли на першому етапі наші спеціалісти радили переробити чи доопрацювати ідею. Далі розроблялися бізнес-плани на відповідний грант, описувався попередній досвід роботи підприємців, проводилися фінансові розрахунки майбутньої бізнес-моделі та надавалася допомога при поданні заявки на портал «Дія»», – пояснює алгоритм роботи заступниця директора з проєктної діяльності Оксана Кузьменко.
Загалом за період дії програми фахівці Інституту допомогли 43 заявникам-підприємцям з нашого міста. Як ми писали вище, схвальні рішення про виділення коштів отримали 25 учасників.
Скільки взяв – стільки і маєш повернути
Підприємець, самостійно оцінивши власний бізнес та ресурси, визначає суму необхідних коштів для реалізації діяльності та вказує її у бізнес-плані.
Зазначимо, головна умова участі в урядовій програмі – офіційне працевлаштування найманих працівників. А отримані кошти повертаються до держави шляхом сплати податків від діяльності підприємця та найманих працівників.
«Бізнес-план розраховується таким чином, щоб за три роки за рахунок сплати податків повернути кошти. Так, якщо отримуєш 250 тис грн – потрібно створити не менше двох робочих місць, а до 150 тис грн – не менше одного нового робочого місця», – пояснила Кузьменко.
Підрахунок повернення коштів офіційно ведеться «Ощадбанком» та регіональним центром зайнятості.
«Якщо підприємець не повернув кошти упродовж трьох років, то відповідно до умов договору з «Ощадбанком», зобов’язується повернути різницю між фактично використаними коштами гранту, фактично сплаченими податками та зборами внаслідок ведення проєкту до державного бюджету», – коментує заступниця директора.
Спеціалісти наголошують: дана програма створена саме для підтримки підприємців. Грант можна використати на закупівлю програмного забезпечення, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов’язаних з реалізацією бізнес-плану (до 50% від загальної суми); орендну плату за нежитлові приміщення (до 25% від загальної суми); орендну плату за обладнання (до 10% від загальної суми); лізинг обладнання, крім особистого автотранспорту (до 50% від загальної суми); послуги маркетингу та реклами (до 10% від загальної суми); використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія).
Підводні камені
Усі тонкощі, які допоможуть підприємцю отримати допомогу, варто врахувати у бізнес-плані.
«Адже це повноцінна бізнес-модель його діяльності. Бізнес-план можна писати самому, а можна з нашими спеціалістами – проєктними менеджерами, які розуміються на такій діяльності та мають досвід у написанні бізнес-планів. Однак допомога не є 100% гарантією отримання коштів», – пояснює Бедрацький далі.
Після перевірки ділової репутації та бізнес-плану, заявника запрошують на онлайн-співбесіду до регіонального центру зайнятості, де проводиться оцінювання поданого бізнес-плану.
«Далі в особистий кабінет порталу «Дія» надходить повідомлення про схвалення мікрогранту та рекомендація звернутися до відділення «Ощадбанку», щоб відкрити рахунок та укласти угоду на отримання коштів», – коментує Кузьменко.
Проте точного висновку, хто швидше отримує грантові гроші – спеціаліст із досвідом чи підприємець-початківець, сказати важко. Якщо перші можуть навести більше аргументів для продовження справи, то у початківців «горять очі», вони з більшим ентузіазмом переписують бізнес-плани і все це також впливає на отримання позитивної оцінки експертами.
Позитивні ідеї
Спеціалісти відмічають, що комісія не надає перевагу тим чи іншим видам діяльності – увагу приділяють усім поданим ідеям.
«На сьогодні найбільше нових справ відкривають у сферах б’юті-індустрії: заклади манікюру, салони колорування волосся, барбер-шопи. Та фуд-індустрії: виготовлення ексклюзивної випічки чи солодощів. У Кременчуці це успішно зробила Ганна Козик.
Також серед вдалих проєктів в «Інституті розвитку Кременчука» відмічають грант у сфері переробного підприємництва. Його вдалося реалізувати кременчуцькому швейному підприємству, яке отримало кошти на придбання швейних машин для розширення власного виробництва. Завдяки цьому створено 25 нових робочих місць», – розповідає очільник комунального підприємства.
Грант у 250 тис грн виграв молодий стоматолог В’ячеслав Бейгул, який у рамках програми «власна справа» купив дороговартісний мікроскоп. Також вдалося отримати кошти місцевому пасічнику із досвідом, який вирішив займатися справою професійніше, для чого придбав медогонку і електроніж.
«Також серед заявників на отримання гранту були підприємці, які частково або повністю втратили свій бізнес під час трагедії, яка сталася в торговому центрі «Амстор» у липні 2022 року. За сприяння цієї програми їм вдалося знову відновити власну справу», – розповідає Кузьменко.
З 1 лютого 2023 року почалася нова хвиля подачі заяв на отримання фінансової допомоги в рамках програми «Власна справа». Документи можна було подати до 12 лютого поточного року.
Ознайомитися детальніше з програмою можна тут.
Нагадаємо, на Полтавщині 197 заявникам надано мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу.
Ліна Романченко
