Для ефективного лікування медики радять своєчасного звертатися до лікаря та здати аналізи. Але що роботи, коли записати на прийом або забір біоматеріалу можна лише через місяць чи пізніше?
Професорка, докторка наук, викладачка Кременчуцького національного університету, жінка, яка нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, «Почесний громадянин Кременчуцького району» Ганна Капустян, яка завжди виважено підбирає слова, подзвонила до нашої редакції вкрай розлючена. Її роздратувала ситуація, що з нею сталася у Кременчуцькій міській лікарні планового лікування (колишня Центральна районна лікарня).
«6 лютого 2023 року за направленням від сімейного лікаря я звернулася до лабораторії лікарні для забору аналізів (загального, а також на холестерин та інші показники) у рамках Програми державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Загальний здала відразу, а інші – ні!
Відповідно до практики, яка склалася у лабораторії, дату забору аналізів визначає завідувачка, вона і поставила мене у чергу на 21 березня 2023 року! Тобто, пацієнт має чекати 43 дні!» – не стримуючи емоцій розповідала жінка.
Вона не розуміє, чому так сталося. Можливо у лікарні немає реагентів чи чогось ще? Але ні!
«Неподалік даної лікарні функціонує «Український центр сімейної медицини». Лабораторно-клінічне обстеження для пацієнтів якого проводить лабораторія лікарні планового лікування. Як мені пояснили у цьому закладі, обстеження тут відбувається також за Програмою державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за направленнями від сімейного лікаря, причому у прийнятні терміни: сьогодні на завтра.
Тож чому тоді дисонанс у датах: у лабораторії, де мене відклали на 43 дні, та у «Центрі», де зробили того ж дня? Це як пояснити? Чи існує тут корупційна складова? Чи працює (за сумісництвом) у цій лабораторії директорка комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування»? Чи володіє вона ситуацією, яка відбувається у лабораторії підприємства, яке вона очолює?» – запитує Капустян.
Продовжуючи розмову з кореспондентом «Кременчуцької газети», вона не може зрозуміти, чому через дії керівниці лабораторії має страждати пацієнт та сімейний лікар, бо останньому складно визначити подальшу схему лікування людини внаслідок відсутності результатів лабораторно-клінічного обстеження.
Далі – більше!
«Керівниця лабораторії знецінює принципи надання медичних послуг Національною службою здоров’я України у 2023 році: якість, доступність, безоплатність. Виникає запитання: «Наскільки актуальними для пацієнтів будуть результати аналізів через 43 дні?» Сюрреалізм від керівниці лабораторії! Водночас, цей медик пропонує пацієнтам самостійно оплатити лабораторно-клінічні обстеження, щоб прискорити цей процес», – каже Капустян і це вже нагадує корупційну складову.
Торкнулася у своїй промові кременчужанка і мовного питання, адже працівники поліклініки не дотримуються норм чинного законодавства щодо обслуговування пацієнтів державною мовою. Зокрема, 6 лютого 2023 року у кабінеті флюроографії на її вимогу розмовляти державною, українською мовою, працівниця відповіла: «Женщина, давайте не будем».
«Мною вже направлена скарга до НСЗУ, Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації щодо захисту законних прав громадян, порушених діями завідуючою лабораторією КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування», – зазначила жінка.
У скарзі вона просить надати їй можливість отримати якісну, доступну, безоплатну послугу відповідно до Програми державних фінансових гарантій медобслуговування населення – здати аналізи, призначені сімейною лікаркою у найкоротший термін, а не через 43 дні.
Крім того, Капустян просить провести службове розслідування щодо організації роботи лабораторії медустанови та її очільниці щодо ручного керування чергою пацієнтів на лабораторно-клінічне обстеження за Програмою державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
До того ж вона хоче знати, чому пацієнти «Українського центру сімейної медицини» мають пріоритети при отриманні послуг у лабораторії лікарні і які документи регулюють стосунки цього Центру з КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування».
Капустян пропонує, у лабораторії лікарні запровадити відкриту електронну чергу для тих, хто бажає пройти лабораторно-клінічне обстеження, через реєстратуру, що сприятиме гласності, прозорості, уникненню можливої корупційної складової.
Ну, і звичайно, вона просить провести розслідування у лікарні щодо порушення закону України про обслуговування державною мовою у державних закладах країни.
«Кременчуцька газета» опублікує відповідь з держустанов на скаргу Капустян. А поки ми зателефонували директорці лікарні Людмилі Мигаль, аби дізнатися її позицію щодо скандальної ситуації.
«Про скаргу нічого не знаю. До мене ніхто не скаржився. Про 43 дні чую вперше. Розберуся. Якщо б у нас не було реагентів, то і в Центрі їй би (Капустян, ред.) аналіз цей не брали. А раз зробили, то незрозуміло, чому у нашому закладі перенесли здачу аналізу на такий тривалий час...
Щодо роботи з Центром, то у лікарні є договори на обслуговування з різними приватними медустановами. Там роблять забір аналізів, а у нас їх розшифровують... У тому Центрі, про який ви питаєте, я не працюю. Преференцій у Центру ніяких немає», – розповіла нам Мигаль.
А ще вона зазначає, що неодноразово звертала увагу колег та підлеглих на те, що з пацієнтами треба спілкуватися державною мовою.
Хочете на прийом до лікаря – чекайте місяць
Але не одна Капустян здивована міською комунальною медициною. Кременчужанин Богдан Тимченко також повідав нам власну історію, пов’язану з наслідками медреформи «доктора смерті» – колишньої міністерки охорони здоров’я Ульяни Супрун.
«Я був у США, де вихвалявся нашою медициною. Казав, що до лікаря, наприклад, невропотолога можна потрапити день у день, а не так, як там – через кілька тижнів.
Я дивувався, як там дитину з температурою 39,5 батьки самі привозять до сімейного лікаря й чекають прийому в черзі з іншими пацієнтами, ще й невідомо скільки! Велике щастя потрапити у той самий день, коли малеча захворіла. А потрапити потрібно, бо препарати без призначення лікаря вам не продадуть», – розповів Богдан.
А далі зазначив, що його уявлення про сучасну комунальну медицину Кременчука зі світлих й оптимістичних перетворилися в жахливі.
«Я опинився у ситуації, коли необхідно було йти до невропатолога. Був вибір: записатися на прийом у приватну клініку за 350 грн, чи піти у комунальну за направленням сімейного лікаря безкоштовно. Вирішив спробувати другий шлях. До сімейного лікаря потрапив швидко. Здивувався, коли в зазначений час у поліклініці, що на вул. Бутиріна (зараз вул. І.Мазепи) не було відвідувачів. А ось далі я мав йти до невропатолога та ендокринолога у поліклініку на набережну, де колись лікував зуби. Тепер там сидять вузькопрофільні фахівці.
Я зателефонував до реєстратури. Хоча ні, не так. Я довго шукав номер цієї поліклініки. Міського телефону там немає, але через друзів дізнався мобільний. Телефонував, але слухавку ніхто не брав. Коли жіночка таки відповіла, то ошарашила мене, бо сказала, що потрапити на прийом до невропатолога я зможу через місяць! Місяць чекати, коли болить? Ви що, здуріли? Про ендокринолога я взагалі розгубився спитати і вирішив йти до приватної клініки», – резюмує Богдан.
«Кременчуцька газета» також вирішила зателефонувати до поліклініки, аби спробувати записатися на прийом до невропатолога та ендокринолога. Телефон реєстратури 097-006-50-95 ми знайшли на сайті мерії. Реєстратор 8 лютого ввічливо відповіла, що прийом до невропатолога відкрито на 7 березня! Тобто, як і казав Богдан, через місяць! А ось ендокринолога в поліклініці немає! Взагалі!
Чому з лікарями у комунальних медустановах такий розбрат, можна запитати у віце-мерки Ольги Усанової, яка курує медгалуззю Кременчука.
Для довідки
Телефон реєстратури КНМП «Кременчуцька лікарня планового лікування» (пр. Полтавський, 40): (067) 746-27-69, (0536) 75-87-59
Телефон реєстратури поліклініки №1 (вул. Троїцька, 2): (05367) 5-61-45, (097) 006-50-95
Телефон реєстратури поліклініки №2 (вул. Генерала Манагарова, 9) (067) 541-41-86
Телефон реєстратури поліклініки №3 (вул. Лікаря Парнети, 2) (097) 450-03-33
Нагадаємо, Лєднік вважає, що у лікарні планового лікування збоїв в роботі лабораторії більше бути не повинно.
Олег Булашев
