Все про міські кременчуцькі годинники.
Минув період, коли вуличні годинники були своєрідними міськими магнітами, що притягували людей: під ними призначали побачення чи зустрічі, по них звіряли чи дізнавались час. Але зараз, коли чимало кременчужан годинники замінили телефонами, вони нібито втратили свою основну функцію, проте все ж на будівлях Кременчука зустрічаються часоміри. Переважна більшість із них – з електронним табло. Тож цього тижня хочемо нагадати, на якій вулиці нашого міста можна йти і звіріти час.
Ті, що на висоті
Безсумнівно, найвищий вуличний годинник у Кременчуці вмонтовано на вежі 16-ої державної пожежно-рятувальної частини, яку містяни бачать майже щодня, проїжджаючи проспектом Свободи. Нещодавно тут зробили ремонт і після нього на будівлі з'явився годинник. Люди також говорять, що такий ребрендинг дуже подобається, але годинник знаходиться високо, тому не завжди помітно, який час показують стрілки. Втім насправді розміри його чималі – 1 х 1 метр. Просто знизу циферблат здається не великим. Відомо, що ідея встановити годинник саме на цій вежі належить міському голові Олегу Бабаєву та колишньому головному рятувальнику міста Сергію Геращенку. Однак втілити її вдалось лише в грудні минулого року, коли почали ремонтувати приміщення пожежно-рятувальної частини. Цей часомір з підсвіткою, але працює без звуку. Механізм виготовили на замовлення з деталей від різних виробників. Це єдиний годинник на будівлях пожежно-рятувальних частин нашого міста.
До речі, зовсім нещодавно «Кременчуцька газета» писала легенду про пожежного, який забив на сполох перед аварією на ЧАЕС і ракетним обстрілом ТЦ «Амстор».
Місця, де можна звірити час
Гуляючи, центральною вулицею нашого міста, можна побачити 2 вуличні годинники. Один із них на кафе мережі «Лукас», що навпроти міської бібліотеки. Інший – на вежі багатоповерхівки, яка вже ближче до пл. Перемоги. Обидва годинника – стрілочні.
Практикують у нашому місті встановлювати часоміри на вході в навчальні заклади. Так, у трьох, які знаходяться в центральній частині, є електронні табло. По них можна звіряти час, наприклад, проїжджаючи чи проходячи вул. Університетською (колишня вул. Першотравнева). Тут годинник є на вході в ліцей №4. Аналогічні табло є на будівлі гімназії №20 та ліцею №10.
На Правобережжі Кременчука з 2012 року вуличні годинники облаштовано на прохідних Крюківського вагонобудівного заводу. Час висвічувався на рядку, що біг на електронному табло. Там ще показували температуру повітря, привітання із різними святами. Але під час війни табло не працює. Пояснення – під час повітряної тривоги та комендантської години світлові елементи не мають світитися. А вмикати-вимикати їх було б проблематично. Після перемоги обіцяють поновити роботу вуличних годинників у звичному режимі.
А що каже історія нашого міста?
Готуючи цей матеріал, журналістка нашої редакції звернулась до міського краєзнавчого музею. Там нам нагадали, що у дореволюційні часи головним вуличним годинником Кременчука був той, що височів на будівлі міської управи.
Є припущення, що його зробив відомий кременчуцький майстер Федор Ковальський, який жив у нашому місті наприкінці 18 століття. Але зараз дослідники історії поки не знайшли документальних доказів того, що то саме його рук справа. Про умільця ж пише краєзнавець В. Юшко у своїх дослідженнях «Незвичайні будильники кременчуцького годинникаря». Годинникар був один на місто (для порівняння, пекарів тоді були сотні). Не відомо, де і коли народився Федір Ковальський, хто саме навчав його ремеслу, але що жив у Кременчуці і виготовляв до того небачені годинники, відомо достовірно. На годинниках були зображені і міська дума, і Успенський собор, і інші визначні споруди міста. Будинок умільця був цікавим не лише тим, що можна побувати в майстерні і побачити, як він працює, а й переглянути його колекцію годинників. Жоден із них не потрапив до будинку майстра в робочому стані, бо він дотримувався суворо двох правил: мати справу лише з годинниками, які не йдуть, а потім знайти несправність та її усунути.
Пропозиції тим, кому набридло зиркати на телефон
Не можна сказати, що зараз у Кременчуці магазини, де продають годинники, знаходяться на кожному кроці. Але все ж, у центральній частині є і крамниці спеціалізовані і відділи, де продають саме обліковці часу. Журналістка редакції знайшла годинник відомого бренду за 30 тис грн. На замовлення можуть привезти і дорожчий. У середньому ціна на часоміри стартує від кількох сотень гривень. Такі можна купите і в кіоску дрібниць. Чималий асортимент будильників, настільних та настінних годинників. Якщо набридло звіряти час по телефону – обирайте. Варто згадати і про смарт-годинники, і про фітнес-браслети. У деяких із них є навіть функція телефонної розмови.
Під час підготовки матеріалу наші журналісти виявили місце, де гарно вписався б ще один вуличний годинник. Чому б його не встановити у сквері ім. Олега Бабаєва на першому ліхтарі чи зробити окрему опору?
Олена Ліпошко
Фото Кирила Воронцова
