Місце сили на Житомирщині, яке вражає.
А ви знали, що в Україні є свій Стоунхендж? Так називають урочище "Камінне село", яке розташоване у Житомирській області, на схід від села Рудня-Замисловицька Олевського району. Звідси зовсім близько до кордону з Білоруссю, а ще тут все вкрито поліськими лісами.
Днями у цьому дуже дивному місці, яке вважають місцем сили, побувала журналістка Кременчуцької газети.
А що тут дивного? Та те, що на площі у 15 гектарів розкидане каміння. Величезні брили, деякі сягають вантажівки (переважно округлої форми) виникають серед дерев.
Як розповів краєзнавець Анатолій Шинкар, ще якихось років 12-15 тому про Камінне село знали лише місцеві мешканці, які оминали його десятою дорогою. Бо вважали, що тут діється якась бісівщина. А не так давно його відкрили туристи. Тож сюди їдуть турами з усіх куточків України. Та переважно з Києва чи Житомира.
За словами пана Анатолія, існує три версії походження цього місця: божественна, геологічна і космічна.
Із погляду геологічного: Камінне село - це наслідки руйнування гірських порід під дією води, вітру та інших зовнішніх факторів. А вийшло каміння на зовні у загальній масі Українського кристалічного щита.
Божественна версія полягає в тому, що за однією з версій, на місці урочища стояло багате село. Одного разу там проходив старий бідняк, який попросив хліба у господаря чималого будинку, а той просто відмахнувся від нього. То був Господь, який спустився на землю. Вийшовши за межі села, він озирнувся, і негостинні будинки було покарано — вони перетворились на брили каміння, що зберегли їх обриси й дотепер. А на одному з каменів, де відпочивав Господь, залишився слід стопи.
А один із каменів, який символізує камінь, який дали старцю, як хлібину і яку він розбив, є і досі в Камінному селі. Він складається із 4 частин. І коли помістити в центр компас, то саме по межі розлому чітку пролягають сторони світу.
Космічна версія звучить так. До землі летів метеорит (такий, як Тунгуський). Він лишень не долетів до поверхні і згорів в верхніх шарах атмосфери, ось уламки і утворили щось схоже на село. Та як там не було, вік каменів понад 3 млрд років.
Є також повір’я, згідно із яким, на місці урочища відбувалась битва між Богом та Дияволом. Нечисту силу було переможено після довгої боротьби і Сатана відправився в пекло, ну а Бог вознісся на небо. Про це дійство свідчить той самий «Камінь Бога» з відбитками його стоп, що є в урочищі. За легендами, той, хто ступить босоніж в той слід, то помолодіє та обов’язково здійснить мрії.
Згідно із тими повір'ями, можна омолодитися і пройшовши черед декілька розломів, які є тут, в каменях. Через деякі можна пройти вільно, а через деякі доводиться навіть повзти.
Так, кожен охочий може перевірити свою чистоту, спробувавши протиснутися крізь щілину між «Божим» і «Диявольським каменем». Вважається, що грішник може застрягти. Де речі, група з Кременчука тут пройшла повним складом.
Тут можна попросити поповнення в родині, знайшовши каміння, яке символізує жіночий і чоловічий початок, а також жертовник. Це слід від волхвів, але то, як кажуть, інша історія.
Провідник Анатолій Шинкар не раз під час прогулянки цим українським Стоунхенджем наголошував, що тут можуть виникати часові портали.
"Людини немає декілька днів, вона зникла. А рідні і не помічають її зникнення", - в ці його розповіді не дуже віриться. А ось, що студенти на кілька днів тут заблукали - то цілком ймовірно.
Звісно, можна вірити чи не вірити цим розповідям, але у деяких ділянках Камінного села металічні рамки в руках крутяться, як шалені. А коли приїжджали журналісти телеканалу "Інтер" знімати програму, то камери вийшли з ладу. Вже після виїзду з місцевості знову запрацювали.
Не можна не помітити, що у Камінному селі все покрито мохом. Він лежить такими нашаруваннями, що здається ковдрою. Анатолій Шинкар розповів про один із випадків, який мав місце зовсім нещодавно. Якісь фармацевти відкрили цілющі властивості мохів. Дали клич місцевим до збору. І тоді обідрали понад 100 ящиків моху. Довелось втрутитись місцевим активістам і поліції.
Взагалі ж Камінне село - вельми віддалене від цивілізації місце. (Ми весь час згадуємо камінне, а не кам'яне, бо йдеться від того, що тут все скам'яніле). Дістатися сюди найкраще або власним автотранспортом, або у складі туристичної групи. Адже найближчий рейсовий автобус приходить за 30 км звідси. Та тим, хто хоче усамітнися тут, це не є перешкодою.
І наостанок про те, що на території урочища прямо під ногами ростуть ягоди. Це вам і чорниця, яку місцеві називають буяхами, брусниця, кислиця. Грибів теж тут стільки, що по них буквально ходиш. Для стомлених цивілізацією людей, навіть без містичної складової, уже буде місце сили.
Олена Ліпошко
Фото авторки
