Час від часу порушників Правил рибалки ловлять разом зі знаряддям вилову. Тоді комусь з порушників рибалки доведеться заплатити понад 300 тис грн, комусь – майже півтора мільйона.
Кременчуцький район прилягає до водосховища, яке багато нечистих на руку людей вважають «золотою жилою», бо в ньому незаконно ловлять десятки, а часом й сотні кілограмів риби. Неконтрольований її продаж може впливати на здоров'я людей, про що зазначають в рибоохоронному патрулі.
Окрім цього, поліцейські повідомляють, що були випадки, коли на власні очі бачили, як браконьєри з Кременчуцького району зберігали водні біоресурси у брудних ваннах та в сараях, тобто в місцях, не призначених для ведення господарської діяльності, пов’язаної з переробкою риби.
Особливу увагу поліцейські приділили ринкам Кременчука після підриву Каховської ГЕС. Адже через теракт, вчинений росіянами, збільшилася ймовірність зараження риби і, як наслідок – можливе зараження людей такою небезпечною хворобою як ботулізм. Тож правоохоронці спільно з фахівцями Держпродспоживслужби проводили низку заходів, щоб не допустити отруєння кременчужан. Тому, що біоресурси, які потрапили з водойм на прилавки ринків, могли містити збудників інфекційних захворювань, паразитів та небезпечні хімічні речовини.
Втім є ті, хто стоїть на варті, намагаючись зменшити вплив браконьєрства на Полтавщину і Кременчуцький район ще на початкових його стадіях. Це Полтавський рибоохоронний патруль, який на постійній основі здійснює рейди водоймами. При виявленні правопорушень державні інспектори, в межах своїх повноважень, складають адміністративні матеріали, вилучають знаряддя вилову водних біоресурсів, обладнання тощо.
Періоди заборони
Кременчуцькі рибалки, для яких вийти з вудкою на річку – це спосіб розслабитися та отримати гарний вилов, не завжди мають право це зробити. Така можливість регулюється наказами Управління Держрибагентства меліорації та рибгоспу у Полтавській області.
Цьогоріч у регіоні запроваджували декілька заборон на вилов водних біоресурсів. Наприклад, з 15 лютого по 31 березня цьогоріч не можна було ловити щуку через її нерест. А вже з 1 квітня по 9 червня на Кременчуцькому водосховищі забороняли ловити будь-яку рибу через ту ж саму причину.
Кому не подобається риба, той ловить раків. Але це було під забороною з 15 серпня по 30 вересня, бо в них була линька.
Після закінчення нерестової заборони любителі риболовлі повноцінно насолоджуються своїм улюбленим хобі. Проте, рибалкам не варто забувати про дотримання Правил любительського і спортивного рибальства.
Так, любительський лов водних біоресурсів дозволяється вудками та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади із загальною кількістю гачків не більше 7 на особу.
При цьому рибалки зобов’язані мати при собі засоби для вимірювання маси та довжини водних біоресурсів.
Добова норма вилову риби становить 3 кг + одна особина, розмір якої перевищує мінімально дозволений для вилову.
Робота з протидії браконьєрству
За підсумками проведених рибоохоронних заходів, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Полтавській області встановило, що під час дії воєнного стану випадки браконьєрства зменшилися. Це пов'язано із розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 30 березня 2022 року №37 «Про заборону навігації для маломірних (малих) суден та вилову водних біоресурсів на водоймищах Полтавської області на період воєнного стану».
Інспектори Полтавщини за час воєнного стану встановили 2 тис 32 порушення законодавства у сфері охорони водних біоресурсів, що нанесло понад 70 млн грн збитків екосистемі.
Станом на 1 листопада у Кременчуцькому районі зареєстрована майже третина всіх порушень області – 652. Із них:
- 165 актів виявлення та вилучення майна, власник якого не встановлений;
- 139 протоколів за ч. 4 ст. 85 (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову) Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП);
- 327 протоколів за ч. 3 ст. 85 (порушення правил рибальства) КУпАП;
- 21 протокол за ч. 1 ст. 88-1 (порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу) КУпАП.
Хтось заплатить сотні тисяч гривень
Якщо юридична кваліфікація порушення виходить за межі адмінвідповідальності і треба скористатися Кримінальним кодексом України, на місце злочину викликають водну поліцію. Тоді вже починається досудове розслідування. Тут простим штрафом не обійтись, адже вироки судів передбачають також компенсацію завданих екосистемі збитків. І інколи ці суми вражають.
Для прикладу, з кременчужанина Віталія К. вимагають сплатити до бюджету Кременчуцької територіальної громади 316 тис 353 грн через те, що на початку червня минулого року, в період нересту, він встановив 2 сітки, з яких потім дістав 23 кг риби.
А от житель Кременчуцького району Юрій Х. легко відбувся – він також зловив 23 кг риби, але в нього лише конфіскували вилов, випустивши його назад, до водойми. Сума нарахованих збитків була 86 тис 666 грн, які не довелося сплачувати. Чоловіку пощастило, що риба не загинула, інакше б його зобов’язали компенсувати шкоду. Втім, у порушника вилучили всі знаряддя злочину.
Інший горе-рибалка з нашого міста наловив 110 кг 500 гр риби. Ім’я «щасливчика» поки приховане, адже судову справу досі не оприлюднили. Але вже відомо, що по цьому випадку нарахували понад 1 млн 400 тис грн збитків.
Коментар експерта
З приводу небезпеки рибних продуктів висловилася Оксана Кулинич, начальниця Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Полтавській області
«Незаконно виловлена риба нелегально переробляється і реалізується в «тіні». При таких обставинах, ні про який фітосанітарний контроль мови бути не може. Тому в останні роки почастішали випадки захворювання смертельно небезпечною хворобою – ботулізмом: важким харчовим отруєнням, викликаним вживанням продуктів, що містять ботулотоксини. Ця хвороба вражає нервову систему людини.
Відрізнити інфіковані ботулізмом продукти від якісних практично неможливо. Кращий спосіб захистити своє здоров’я – утримуватися від їжі, про якість якої вам нічого невідомо. У зоні ризику – копчена, в’ялена і солона риба.Найчастіше зараженою ботулізмом, є продукція, яку продають з рук. Але інфікованими можуть бути і продукти у великих магазинах, супермаркетах або на ринках.
Державні інспектори постійно проводять рибоохоронні рейди на водоймах, перевіряють законність продажу риби та інших водних біоресурсів у точках продажу, стежать за дотриманням режимів промислового рибальства підприємствами галузі, співпрацюють із громадськістю, ведуть роз’яснювальну роботу щодо Правил рибальства».
Артем Кузьменко
