Після цього чоловіки стали не просто найкращими напарниками, а називають один одного братами.
Нерозірвані снаряди, хвостові частини ракет у землі, зруйновані будинки, поранені та вбиті українці – наслідки ворожих атак на населені пункти Херсонщини, які документував з колегами оперативник сектору кримінальної поліції відділу № 1 Полтавського райуправління Олексій Пединко. Розмову із оперативником публікує сайт Нацполіції області.
Працювати правоохоронцям доводилося під постійними ворожими обстрілами. Під час одного з виїздів колега Олексія був поранений та втратив свідомість. Вже в лікарні з’ясувалося, що поранення отримав і Олексій, який витягнув пораненого напарника у більш безпечне місце та надав йому домедичну допомогу.
У складі зведеного загону поліцейський з Полтавщини Олексій Пединко ніс службу в Херсоні, а також в населених пунктах, розташованих на правому березі Дніпра: у Дар’ївці, Зеленівці, Антонівці та інших.
Поліцейський згадує, що рано вранці третього березня він разом з експертом Русланом Воронцовим отримали повідомлення про «приліт» неподалік Антонівського мосту.
Під ворожий обстріл потрапили три приватних домогосподарства, а з-поміж них – будинок водія слідчо-оперативної групи. В момент, коли правоохоронці вже закінчили документування руйнацій, відбувся вибух.
«Працювала пожежна машина, оскільки потрібно було ліквідувати наслідки витоку газу, було дуже шумно. У цей момент відбувся вибух! Здалося, що в спину хтось кинув камінь. Я повернувся наліво і побачив стовп диму. Повернувся в іншу сторону – побачив, що Руслан лежить на землі. Підбіг до нього, взяв за бронежилет і потягнув до укриття, адже була небезпека повторного обстрілу».
Вже в машині Олексій надав пораненому домедичну допомогу, наклав на поранену ногу турнікет:
«Ми почали їхати та почули позаду ще один вибух, метрів за 10 від автомобіля».
В оглядовій кімнаті медичного закладу у Руслана виявили кілька осколків у нозі та один у руці. Однак, як з’ясувалося, перепало і його рятівнику. Олексій також отримав небезпечне осколкове поранення – рентгенівський знімок підтвердив наявність металевого уламка під лопаткою, в кількох сантиметрах від хребта.
Для капітана Пединка ця новина стала несподіванкою. Бо коли боровся за життя колеги, про себе взагалі не думав:
«Коли побачив, що Руслана було поранено, ніяких думок інших не було – скоріше б витягнути, піти звідти якомога далі, щоб надати першу допомогу».
Тому не дивно, що після пережитого, вони з Русланом Воронцовим стали не просто найкращими напарниками, а називають один одного братами.
Офіцери пройшли лікування та реабілітацію. А щоб відновити фізичну форму, після одужання почали разом бігати кроси, поступово збільшуючи дистанцію.
Герой каже: «Небезпечні випробування дали мені більше впевненості у власні сили, а ще зміцнили бажання продовжувати свою роботу для того, щоб пришвидшити Перемогу».
За матеріалами джерела
