Офіційні дані.
Протягом 2022-2023 років від дня початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну почалася стихійна і активна кампанія звільнення українського суспільства від російського імперського спадку. Про її результати повідомили у пресслужбі Полтавської ОВА.
Як і в усій Україні, на Полтавщині з ініціативи органів місцевого самоврядування було демонтовано 54 обʼєкти. За темпами деімперіалізації та дерусифікації Полтавщина вийшла у всеукраїнські лідери та за версією громадського проєкту «Деколонізація. Україна» область посіла 5-е місце.
Якщо говорити про перейменування урбанонімів – топонімічних назв у межах населених пунктів, слід зазначити, що протягом 2022-2023 років в області органами місцевого самоврядування перейменовано 2028 урбанонімів у населених пунктах (понад 72%). Зокрема, у Лубенському районі – 318, у Миргородському районі – 509, у Полтавському районі – 700, у Кременчуцькому – 501.
Наразі 772 урбаноніми органами місцевого самоврядування визначені як такі, які належить перейменувати у 2024 році, проте триває процес громадських обговорень, відповідними робочими групами опрацьовуються варіанти назв.
Російська імперська доба залишила на Полтавщині цілий вінок слави «руського міра», який буйним цвітом квітнув у назвах вулиць, провулків, площ тощо. Отже, фаворитом у назвах був Юрій Гагарін (330 назв). Також в області було урбанонімів: 194 - Першотравневих (1 травня), 128 – Пушкіна Алєксандра, 90 – Мічуріна Івана, 82 – Чкалова Валєрія, 72 – Ватутіна Ніколая, 70 – Горького Алєксєя, 52 – Комарова Віктора, 39 – Кошового Олега, 38 – Маяковського Владіміра, 31 – Лермонтова Міхаіла, 29 – Космодемʼянської Зої, 22 – Макаренка Антона, 18 – Кутузова Міхаіла, 18 – Убийвовк Лялі, 16 – Партизанських, 16 – Леніна Владіміра, 12 – Толстого Льва, 4 – Московських.
Під час перейменування топонімів відбувалося також приведення назв до вимог українського правопису, керуючись законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Якщо з питанням перейменуванням урбанонімів ситуація зрозуміла та передбачувана, то вилучення з публічного простору матеріальних обʼєктів потребує певних фінансових видатків, а також дотримання певних процедур, повʼязаних з вилученням памʼяток історії та архітектури з різних державних та місцевих реєстрів.
Отже, у 2022-2023 роках в області демонтовано 54 пам’ятники, погруддя, пам’ятні знаки, пам’ятні дошки, написи тощо (23,1%). Належить прибрати з публічного простору або провести реконструкцію ще 180 об’єктів. Окремі пам’ятники є капітальними спорудами великого розміру, демонтаж та/або переміщення яких потребує фінансових видатків та є технічно складним.
Також, окрім питань перейменування назв у населених пунктах та демонтажу матеріальних об’єктів, належить перейменувати 18 населених пунктів. Зокрема, у Полтавському районі – 9 (село Надежда Диканської громади, село Чкалове, село Красне та село Леваневське Кобеляцької громади, села Першотравневі у Зіньківській та Чутівській громадах, село Первомайське Михайлівської громади, село Прогрес Білицької громади, село Красне Мартинівської громади); у Лубенському районі – 4 (село Першотравневе Пирятинської громади, село Олексіївка Гребінківської громади, село Червоні Пологи Лубенської громади, село Бригадирівка Хорольської громади); у Миргородському районі – 4 (село Першотравневе Шишацької громади, село Червона Балка, село Червона Слобідка та село Зірка Лохвицької громади); у Кременчуцькому районі – 1 (село Новомосковське Глобинської громади). На сьогодні по 8-ми населеним пунктам не вироблені пропозиції щодо перспективних назв – керівництво громад разом з депутатами саботують вимоги чинного законодавства у цій сфері. Невідомо, які мотиви спричиняють таке ставлення місцевих чиновників, але ж все одно населені пункти, які мають бути перейменовані, будуть перейменовані.
За матеріалами Полтавської ОВА
