
Кременчуцька газета розбиралась, на чому можна зекономити. Але чи варто це робити, живучи у стресі під час війни.
Майже у кожного є звички чи традиції, від яких важко відмовитися. Часом, не задумуючись, на їх придбання ми витрачаємо ті ж 30 чи 50 грн. На перший погляд, це незначні суми, втім як порахувати загальні витрати за місяць чи навіть за рік, то виходить кругленька цифра. Не вірите? То цей матеріал «Кременчуцької газети» для вас.
Ранкова кава
Зараз частенько можна почути чи прочитати в соцмережах: «Поділіться чашкою кави, задонатьте на ЗСУ». І тут замислюєшся, чи дійсно чашка цього напою вплине на збір? І чи варто відмовляти собі у таких задоволеннях?
«У мене вже стало звичкою йти на роботу через магазин солодощів, де я купую паперову скляночку кави. В залежності від настрою – з молоком чи без, тож і витрачаю 20 або 25 грн. Не можу сказати, що це найдешевша ціна. У районі Центрального ринку (де я працюю) можна знайти і за 10 грн, але задоволення від цього напою не буде. Тож кожного робочого дня йду звичним маршрутом. Вдома у мене є і турка, і кавомолка, і каву купляю різну. Але зранку собі заварюю каву лише на вихідних», –розповіла кременчужанка Олена.
Жінка підрахувала, що навіть купуючи каву без молока, в місяць витрачає 400 грн.
«Я пробувала відмовитися від цих витрат, але розумію, що не можу цього зробити. Тому економлю на іншому. Живу в нагірній частині. На роботу можу добиратися як тролейбусами, так і маршрутками. Тож для економії намагаюсь їздити саме на електротранспорті. Тут вартість разового квитка – 10 грн. У місяць виходить 400–440 грн (одна поїздка на роботу, інша – у зворотному напрямку). Якби користувалась маршрутками, де вартість 15 грн за раз, то виходить 600–660 грн. Знаю, що дехто користується проїзними. Для дорослих він коштує 450 грн/міс, але говорять його в нашому місті проблематично купити. Якщо це студент, то на придбанні проїзного квитка в електротранспорті можна зекономити», – із слів містянки.
Власний автотранспорт та таксі
Ще більше на проїзд витрачають ті, хто пересуваються містом на автотранспорті.
«Мене чоловік підвозить на роботу і забирає додому автівкою. У один бік–7 км. Виходить в день – майже 30 км, бо він повертається додому після того, як доставить мене на роботу. Сам працює позмінно, то теж на роботу добирається лише автівкою. Тому лише на пересування містом виходить треба на місяць закупляти бензину в межах 3 тис 500 грн», – говорить містянка Віра.
Жінка розуміє, що проїзд маршруткою їм обходився би в рази дешевше.
Щодо користування таксі, то тут витрати залежать від відстані і кількості пасажирів. Приміром, якщо ви викликали таксі із нагірної частини до залізничного вокзалу (центр міста), то це обійдеться в 80 грн. Тому для однієї людини вигідніше поїхати маршруткою. Але компанії з 4-х осіб поїздка на таксі обійдеться в 20 грн, що лише на 5 грн дорожче, ніж на маршрутці. Як бачимо, про якусь велику економію не йдеться.
Шкідливі звички
Окрема тема – це витрати власного бюджету та шкідливі звички. Так, у завзятих паліїв на цигарки йде кругленька сума. Адже нікотиновмісні товари ой як здорожчали останнім часом. Кременчужанин Микита говорить, що йому пачки цигарок вистачає на 2 дні – це 80 грн. А в місяць виходить 1 тис 200 грн. Підрахувавши це, хлопець вже задумується, як кинути палити. Витрати витратами, але це ще й шкода для здоров’я. Люди, які замінюють цигарки електронними приладами для паління, теж мають чималі витрати щомісяця.
Обіди і перекуси
Якщо згадати про обіди чи перекуси на роботі, то виявляється і тут можна знайти аспект марнотратства. Приміром, порахуйте, скільки в місяць обходиться ваш комплексний обід, який замовляєте щодня у кафе чи їдальні. У Кременчуці його ціна стартує від 80 грн. Тож за такої вартості виходить щомісячно витрачається понад 1 тис 600 грн. Побігти за перекусом у найближчу точку із приготування «шаурми» буде навряд чи дешевше.
Обід чи перекус, взятий з дому, обходиться дешевше. Це розповідають, ті, хто користуються харчовими контейнерами, у яких носять на роботу приготовану їжу. Тим більше, що в багатьох офісах передбачено зони для обідів: є холодильник, мікрохвилівка.
Витрати під контролем
Щоб бачити, куди витрачаються кошти, треба вести записи. Про це розповіла студентка Вікторія. Дівчина живе разом із батьками, але має власний бюджет. «У мене є спеціальний блокнот, куди заношу всі свої грошові надходження та витрати. Чи то квиток на кіно, чи покупку жуйки у супермаркеті. Тоді я бачу, куди витрачаю кошти. І якщо мені необхідно відкладати деяку суму грошей на непередбачені витрати, то я на чомусь економлю. А ще знаю точно, головне – це не брати з однієї категорії витрат на іншу. Так ви не вийдете за рамки свого бюджету. Тому, цього місяця купую, приміром, косметику, а іншого – витрачаю гроші на контактні лінзи»,–розповіла дівчина.
Коли з’явиться економія коштів?
Звісно, під час війни кошти, які залишаться від того, що ви відмовитися від якихось своїх звичок чи традицій, можна витратити на допомогу Збройним Силам України – зараз багато різних зборів. Не менше оголошень про потреби притулків для безпритульних тварин, яким теж необхідна допомога. Але гроші можна витратити і на власні потреби – тут уже кожен знає, що йому потрібно.
Коментар фахівця

«Для когось філіжанка кави вранці – це не тільки рідина, яку за звичкою вживають люди, а ще й певний релакс-ритуал. Для тих, хто п’є каву разом із друзями, співробітниками, рідними, то це ще й можливість поспілкуватися. А комунікація, як знаєте, є одним із джерел ресурсу.
В умовах дистанційної тривоги, хочемо ми того чи ні, а ресурси вичерпуються скоріше, ніж у мирний час. Для того, щоб підтримувати тих, хто на передовій, нам потрібно не тільки донатити, а ще й забезпечувати міцний моральний та економічний тил. Важливо, щоб люди усвідомлювали вплив на якість життя тієї чи іншої звички.
Що стосується інших сфер, де можна зекономити та відправити донат, теж все відносно.
Дуже важливу роль грає і усвідомлення власної ролі в загальній перемозі, і мотивація допомоги.
Мабуть ви знаєте тих людей, які, отримуючи мінімальну пенсію, сплачують певну суму на користь ЗСУ. А є й такі, які мають можливість донатити кожного дня, не відмовляючи собі ні в чому, але не перераховують жодної копійчини.
Мені здається, що саме в цьому питання – в мотивації та усвідомленні власної відповідальності.
Так, можна багато дати рекомендацій з приводу того, де і як знайти кошти на донат, але потрібно пам’ятати про самоцінність та важливість нашого життя та здоров’я для загальної перемоги. Якщо економія на чомусь не вплинула на ваш загальний стан, не викликала роздратування, нервозності, більш того, ви залишились задоволеними від того, що ви змогли зробити, то це буде чудово і для вас, і для фронту. І навпаки, наслідки вашої дратівливості, нестриманості, нервування (а таке може бути при відмові від звичної філіжанки кави) можуть вплинути на відносини, ефективність праці, виховання дітей тощо. Це, в свою чергу, потягне цілий ланцюг негативних наслідків в соціумі, тобто в тилу.
Крім того, допомога армії – це не тільки донати. Ви можете волонтерити, виготовляти щось, ремонтувати, шити, плести, готувати тощо. Ваші таланти та вміння не менш корисні, ніж гроші.
Що стосується шкідливих звичок, тут насамперед, треба розглядати взагалі відношення до себе та власного здоров’я. Людині, що зловживає алкоголем, дорікання не допоможуть кинути пити.
Ще раз хочу підкреслити важливість мотиваційних чинників у кожному індивідуальному випадку.
В свою чергу, можу надати деякі рекомендації тим, хто все ж таки хоче переглянути свої шкідливі звички та більше допомагати на користь перемоги.
Отже:
- Відмова від зайвої чарки, цигарки може бути першим кроком до досягнення інших цілей. Досягнення цілей може дати вам відчуття впевненості та самореалізації.
- Ті люди, що наважилися відмовитися від шкідливих звичок, повинні знайти альтернативні способи розслабитися та зняти стрес. Це може бути доволі складно. Тому не потрібно відмовлятися від допомоги близьких, друзів, знайомих, а в деяких випадках варто скористатися допомогою фахівців. Врешті-решт, існує багато онлайн та офлайн спільнот, які можуть слугувати джерелом підтримки та мотивації.
- Пам’ятайте про важливість маленьких радощів у нашому житті, але ці задоволення повинні бути направлені на відновлення ресурсу, а не на шкоду здоров’ю. І тут теж підійде кожному своє: віра та спілкування з духовним наставником; прогулянки та свіже повітря; заняття спортом; медитації; спілкування; пізнання нового тощо.
- Відмова від шкідливих звичок потребує не тільки бажання, а й великих вольових затрат. Тому потрібен додатковий ресурс. Допоможуть в цьому плані ті прості істини, які ми знаємо з дитинства: режим дня, харчування, емоційний режим.
Це дуже загальні рекомендації. В кожному випадку є свої особливості. Головне – пам’ятати, що ваше життя та здоров’я – це найбільша цінність!» –прокоментувала витрати, які здаються марнотратством, клінічний психолог, дійсний член Незалежної Асоціації Психологів Людмила Верменич (на фото).
Світлана Павленко































































