Дата.
Сьогодні у Кременчуці поклали квіти до пам'ятника Тарасу Шевченку з нагоди 163-ої річниці від Дня перепоховання Великого Кобзаря.
Саме цього дня, у 1861 р., відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, після отримання дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева.
Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі.
Із Києва 20 травня 1861 року останки Кобзаря на пароплаві “Кременчук” перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
Влітку 1884 року на Тарасовій горі збудували перший народний музей – “Тарасову світлицю”, а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.
Навіть під час війни діє музей. Щоправда, найцінніші експонати знаходяться у запасниках, а експозицію розміщено в підвалі. І зараз сюди їдуть тисячі туристів із різних куточків країни.
На жаль, у Кременчуці сьогодні вшанувати пам'ять Кобзаря прийшли лише чиновники. Вирізнявся від них один сивоголовий чоловік.
У розмові із журналістами він сказав, що його звуть Степан і він переселенець з Маріуполя. Щороку у цей день приходить до пам'ятника Тарасу Шевченку і вшановує пам'ять. Раніше це було у його рідному місті, тепер у Кременчуці.
"У нас збиралось багато людей. Спочатку ми критикували владу, говорили все, а потім покладали квіти. Владу треба критикувати не десь знаходячись, а у вічі", - його слова.
Степан згадав, що в Маріуполі був пам'ятник Кобзарю і погруддя, але що зараз з ними не відомо. Хоч на початку повномасштабного вторгнення їх окупанти не розбомбили.
Щодо сьогоднішнього дня в Кременчуці, то директор Міського палацу культури Сергій Ситник заграв біля підніжжя пам'ятника Шевченку на лірі. Це старовинний інструмент, який в його руках творить дива, торкаючись мелодією людських душ.
Світлана Павленко
Фото Максима Полтавця
