Вічна пам'ять.
Сьогодні Кременчук попрощався із вірним сином, люблячим чоловіком та батьком, відданим захисником Батьківщини – Васильєвим Сергієм Юрійовичем, який 17 липня 2025 року героїчно загинув, захищаючи територіальну цілісність України під час агресії військ російської федерації.
До Міського палацу культури зійшлися рідні, близькі, знайомі, друзі, однокласники, побратими, аби провести Героя в останню путь та віддати шану.
"Солдат Васильєв Сергій Юрійович, 1988 року народження. Народився та проживав у місті Кременчук, навчався у Кременчуцькій гімназії №22, закінчив ПТУ №26. Працював на вагонобудівному заводі, потім був підприємцем. Обіймав посаду старший стрілець другого аеромобільного відділення.
Загинув 17 липня 2025 року виконуючи бойове завдання по захисту України в районі населеного пункту Горіхове, Покровського району, Донецької області", - повідомив військовослужбовець із позивним "Лиман".
Без чоловіка залишились дружина. Донька та син втратили батька. Мати і тато ховають сина.
Тяжка втрата спіткала тих, хто знав Сергія особисто.
"Товаришуємо давно, починаючи самого дитинства, Потім шкільні роки, молоді роки. Потім поруч почали жити один до одного. Щира, добра, віддана людина, сім'янин з великої літери. Завжди на допомогу прийде.
І слів немає, одні емоції. Вірний присязі, справжній десантник. Крайній раз 10 числа того місяця списувалися, все нормально, все було на позитиві. А 17-го я забив на сполох, бо він не відписується, не виходить", - ділиться товариш Сергія із позивним "Кузя".
Посмішка та харизма - саме це вирізняло Сергія з-поміж інших.
Пам'ять про Сергія Васильєва назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав. Він був справжнім Героєм, відданим своїй країні та людям.
Відспівували Захисника у Свято-Миколаївському соборі. Вічний спокій кременчужанин знайшов на Деївському кладовищі.
Вічна пам'ять та співчуття рідним!
Дарина Убийкінь
Фото Микити Ліцкевича
