Судова справа.
17 липня 2025 року Київський районний суд м. Полтави розглянув кримінальне провадження відносно уродженця м. Харків, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого в ТОВ, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України (Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги).
Як сказано в судовому реєстрі, обвинувачений в період дії воєнного стану введеного на території України, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на продаж гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, 25 січня 2023 року на території Автовокзалу в м. Полтава здійснив продаж транспортного засобу, який відповідно до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою визнаний гуманітарною допомогою, отримавши при цьому через посередника грошові кошти в розмірі 4 450 доларів США.
В подальшому, обвинувачений, діючи за попередньою змовою групою осіб, керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на продаж гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, 09 лютого 2023 року перебуваючи поблизу будинку, здійснив продаж чотирьох транспортних засобу, який відповідно до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою визнані гуманітарною допомогою особисто отримавши при цьому грошові кошти загальною сумою 14 900 доларів США.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав та від давання показань відмовився. В останньому слові зазначив, що займається волонтерською діяльністю, зокрема і допомагав ЗСУ з автомобілями. Автомобілі придбавалися за гроші, оскільки вони також придбавались за кордоном також за гроші, а тому вони не є гуманітарною допомогою. Витрачав і власні кошти на їх придбання. Зароблені невеликі гроші в сумі 100 - 200 доларів США брав на покриття потреб у своїй волонтерській діяльності.
Допитаний у судовому засіданні свідок суду повідомив, що має знайомого, з яким товаришував до війни, та котрий мав бізнес по пригону авто з США, Європи, але на даний час виїхав у Польщу, та з яким він зараз також співпрацює, та надає йому послуги з перегону автомобілів на іноземній реєстрації по Україні. Як правило, автівки потрібно було забирати зі стоянки поблизу пункту перетину державного кордону, та відвозити за вказівкою знайомого в різні міста по Україні, зокрема до Харкова і Полтави. Був випадок що відвозив до Харкова та передавав авто безпосередньо військовим, але здебільшого це були цивільні особи, які давали йому грошові кошти для передачі обвинуваченому, який своєю чергою, розпоряджався ними, просив вкласти кошти в підтримання бізнесу, що залишився в Україні, перерахувати на банківську картку тощо. За кожне перегнане авто він отримував 2000 грн або 50 доларів.
Допитаний у судовому засіданні свідок суду повідомив, що йому потрібно було знайти авто для знайомих з Полтавської ТРО, та звернувшись за оголошенням з ОЛХ щодо продажу авто, підписане "Авто для ЗСУ" за вказаним в оголошенні номером телефону, та йому відповів чоловік, який повідомив що вказане авто знаходилося в Полтаві. Він запитав чи можливо подивитися авто, на що обвинувачений відповів що його немає на місці, але можливо оглянути авто за адресою ***. Дружина обвинуваченого винесла ключі, він оглянув авто, сфотографував документи, що малися на транспортний засіб, але стан та ціна його не влаштовувала, про що він повідомив обвинуваченому, а він відповів, що може знайти авто в більш гарному стані. Вказана ситуація викликала насторогу, оскільки здалося дивним, що автомобіль не розмитнений, за немалі кошти, в досить зношеному стані, та позиціонувалося як "авто для ЗСУ", тому він вирішив повідомити про вказаний факт до органів СБУ. Прибувши на міста, черговий викликав відповідального працівника, якому детально повідомив про відомі обставини та залишив заяву. В подальшому викликався до правоохоронних органів для допиту, для підписання заяв про співробітництво та нерозголошення даних.
Згідно з цим, суд ухвалив призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з обігом, використанням та розпорядженням гуманітарною допомогою строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна.
Також стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення судових експертиз у сумі 3775,6 грн.
Марина Соловей
