НСЗУ проведе позаплановий моніторинг закладів, які надають послуги з ендопротезування суглобів у межах пакета «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах». Як повідомила пресслужба НСЗУ, підставою стали результати автоматичного аналізу електронних медичних записів, що показали масштабні ризики порушень.
Як відомо, ендопротезування — одна з найдорожчих послуг у Програмі медичних гарантій. Пацієнт має отримати протезування безоплатно, але лише у лікарнях, які входять до затвердженого МОЗ переліку. Відповідно, кожен випадок операції фіксується в ЕСОЗ.
НСЗУ автоматично перевірила тисячі таких записів і проаналізувала їх за кодами процедур і діагностично-споріднених груп. Система одразу виявила:
- операції, проведені в закладах поза переліком МОЗ;
- спроби закладів використати додаткові коди, щоб перевести випадки у «дорожчі» групи й отримати оплату;
- випадки проведення операцій поза електронною чергою;
- аномалії у звітності щодо закупівель медичних виробів;
- численні скарги від пацієнтів на вимагання коштів.
Це і стало підставою для запуску позапланового моніторингу.
Що показав автоматичний моніторинг
Аналітика виявила 1953 записи з ознаками ендопротезування в лікарнях, які не входили до переліку МОЗ. З них 301 випадок було оплачено — на суму понад 7,6 млн грн.
Особливо критично виглядають дані по шести закладах, на які припало 61% усіх оплачених випадків поза переліком. Це:
- КНП «Смілянська міська лікарня» (Черкаська обл.);
- ПП «Мережа медичних центрів “Родина”» (Львівська обл.);
- ТОВ «Екодніпро» (Дніпропетровська обл.);
- КНП «Тернопільська міська лікарня №2» (Тернопільська обл.);
- КНП «Кам’янська багатопрофільна лікарня» (Черкаська обл.);
- КНП «Віньковецька багатопрофільна лікарня» (Хмельницька обл.).
Ризики серед офіційно визначених лікарень
НСЗУ також провела автоматичний моніторинг закладів, що входять до переліку МОЗ та державних установ. Для них застосували систему ризик-індикаторів — комплекс показників, які свідчать про можливі зловживання, зокрема:
- частка задекларованих надавачами платних протезувань до загальної кількості випадків;
- кількість операцій, проведених поза чергою;
- співвідношення між оплатами від НСЗУ та витратами на медичні вироби;
- кількість скарг пацієнтів на вимагання коштів.
Кожне відхилення додає лікарні бал ризику. З найвищими ризиками порушень — 10 по країні, серед них:
- Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17 м.Харків;
- Обласна клінічна травматологічна лікарня (м.Харків);
- Міська лікарня №3 м.Миколаїв;
- Клінічна лікарня №3 м.Полтава;
- Клінічна лікарня «Феофанія»;
- Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» (Полтавська обл.);
- Свято-Михайлівська клінічна лікарня (Київ);
- Міська лікарня №9 м.Запоріжжя;
- Кіровоградська обласна лікарня (м.Кропивницький);
- Центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування Самарівського району (Дніпропетровська обл.).
Ці заклади стали об’єктами першочергових виїзних візитів, які розпочнуться з 15 вересня 2025 року.
Таким чином, автоматичний моніторинг вкотре довів, що система бачить порушення ще на рівні даних. А позапланові візити мають підтвердити чи спростувати виявлені ризики і гарантувати, що операції з ендопротезування є безоплатними для пацієнтів.
Читайте також: Лікарня в Кременчуці витрачає понад 1 млн грн на запчастини для важливого обладнання
Нова стратегія розвитку Лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька»: що побачать пацієнти
НЗСУ провела моніторинг лікарні "Кременчуцької" за перше півріччя 2024 р.
Клим Соколов
