Журналісти нашої редакції не тільки дізналися, а й побачили, як народжуються ліси.
В Україні 21 вересня відзначають День працівника лісу — професійне свято тих, хто присвятив своє життя лісовому господарству, лісовій та деревообробній промисловості. Напередодні свята журналісти нашої редакції зустрілися з працівниками філії «Слобожанський лісовий офіс» Державного підприємства «Ліси України», який об’єднує ліси Полтавщини та Харківщини. Дізналися чимало цікавого — про роботу в умовах воєнного часу, відновлення лісових насаджень, збільшення площ та створення комфортних умов для відпочивальників.
Як народжується сосновий ліс
На території Кременчуцького лісництва є невеликий лісорозсадник, де вирощуються сіянці сосни звичайної у коробах. На невеликій ділянці зараз зростають 200 тисяч майбутніх сосен. Їх висадили із 10 кілограмів насіння. Про це розповідає Валентин Свириденко (на фото), помічник начальника Миргородського надлісництвафілії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України».
«Взимку працівники лісництва заготовляли шишки сосни в лісі. Потім їх переробили і заготовили насіння, яке рано навесні висіяли в короби із спеціально підготовленим ґрунтом. І протягом весни-літа (до осені) проводимо догляд за ними: прополка, обприскування проти шкідників, різних грибкових захворювань. А восени практично маємо стандартні сіянці сосни звичайної, які можна висаджувати як цієї осені, так і рано навесні для створення лісових масивів. Можна подивитися, що вона вже сформувалася. Навесні розпуститься і піде в ріст», — говорить Свириденко.
За його словами, молода сосна буде в метр заввишки через 3–4 роки.
«Перший та другий роки вона дає приріст десь по 30–40 сантиметрів», — акцентує фахівець.
Погодні умови – один із головних факторів приживання сосен. «В останні роки дуже змінився клімат, літній період надто посушливий, навесні мало опадів буває. І це одна з причин, що приживлюваність трохи менша, ніж потрібна нам. Восени цілком картину бачимо, робимо доповнення, щоб сформувати якісне гарне насадження сосни. За останні три роки на території Кременчука і Кременчуцького району висаджено близько 200 гектарів насаджень. Із них 70 гектарів — це нові ліси. Тобто, не там, де ми зрубали, а на нових землях ми створюємо нові насадження», — зазначив Свириденко. Уже на території Кременчуцького лісництва він показує диво-дивне, яке ілюструє процес народження нових насаджень. На одній сосні є молоді (цьогорічні шишки), а є й минулорічні. Ось з них і можна дістати насінину, з якої народилися сіянці, про які згадали вище. А шумлячи у вишині, здіймаються до неба стрімкі сосни, які пройшли весь отой цикл.
Вогонь та небезпека в лісах
Олександр Запорожець (на фото), лісничий Кременчуцького лісництва провів журналістам екскурсію та розповів, що там, де вирував вогонь, що знищив усе на своєму шляху, зараз знову ростуть лісові красуні – сосни.
«Насадження доволі молоде, йому від 15 до 16 років. Посадка відбулася після того, як тут була пожежа. А в лісовому господарстві для того, щоб створити деревостан, який буде переходити в лісостан, потрібно багато десятків років», — його слова.
Він акцентує увагу, що зараз дуже небезпечний період для лісових насаджень. У нас в регіоні оголошено 5 клас пожежної небезпеки. Після літа вся трава майже суха, а в лісі ще й багато сухої хвої. Тож досить невеликої іскри, щоб усе загорілося. «Зараз у нас осінь, почався сезон грибів. Тобто дуже велика кількість відвідувачів лісових масивів пересувається територією. Єдине прохання — дотримуватися правил пожежної безпеки. Але хотілося б відмітити те, що відвідування лісів забороняється Лісовим кодексом України», — зазначив він. Для відпочинку радять скористатися сучасним рекреаційним пунктом, який з’явився не так давно у лісі під Кременчуком.
Коли вогонь у лісі, то з ним важко боротися. Тому працівники лісу постійно проводять профілактичні заходи. Хто хоч раз бував у наших лісах, бачив розорані смуги. Це боротьба з лісовими пожежами — влаштовують мінералізовані ділянки, за якими треба доглядати. Але все це потрібно для стримування вогню у разі виникнення лісової пожежі. Вкотре нагадаємо, що в умовах воєнного часу, в яких перебуває наша країна, відвідування лісу заборонено!
Ліс без браконьєрів та з новими мешканцями
Є й позитивні моменти під час війни. Цьогоріч на території Кременчуцького лісництва не фіксували випадків браконьєрства.
«Ми постійно рейдовою групою виїжджаємо, об’їжджаємо. У нас є графіки створення рейдових бригад. Тобто, ми залучаємо туди разом із собою працівників Нацполіції, лісової охорони, єгерів. І об’їжджаємо всі масиви», — розповів про робочі будні Запорожець.
Він вказує, що протягом періоду повномасштабного вторгнення рф в Україну, заборонено полювання, що стало сприятливим фактором для розмноження лісових мешканців. Кременчужани помітити, що ті ж фазани іноді виходять на дорогу, а зайці полюбляють відвідувати дачні ділянки. Працівникам лісу вони теж іноді дошкуляють.
«Наприклад, коли ми висаджуємо молоді лісові культури, тварини їх просто об’їдають. Збільшилася популяція лисиць. Як відомо, ці тварини є збудниками небезпечних хвороб. Серед іншого, збільшення популяції диких тварин відбувається за рахунок їхньої міграції через нашу область зі східних областей, де проводяться бойові дії», — говорить фахівець.
Дерева під відеонаглядом
Побачивши, як вирощують ліс та як за ним доглядають, журналісти нашої редакції побували у серці лісництва. А саме побачили, як ведеться спостереження за лісовими масивами. Відразу треба акцентувати: оглядові вишки давно в минулому, зараз усе відбувається автоматично. «Ми знаходимося на диспетчерському пункті філії «Слобожанський лісовий офіс» Миргородського надлісництва. Звідси здійснюється контроль безпосередньо за лісовими масивами території Кременчуцького району. На камерах відображається близько 80% лісових масивів території. Тобто, за рахунок цього ми можемо виявляти факти виникнення лісових пожеж, здійснюємо своєчасне реагування у випадку виявлення, спрямування відповідної техніки для здійснення першочергових заходів по ліквідації», — говорить провідний інженер охорони та захисту лісу філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України» Олексій Тимошенко (на фото).
За його словами, система встановлена понад 10 років тому. Але її час від часу удосконалюють. Для цього брали участь у різноманітних екологічних проєктах, вкладаючи у модернізацію власні кошти компанії. Зазначимо, що у питанні попередження і оперативної ліквідації пожеж працівники лісу тісно взаємодіють із фахівцями Кременчуцького районного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій. Тут спільна співпраця.
Про роботу і працівників
Клопітка праця працівників лісу дає свої результати не одразу — мають пройти роки та навіть десятиліття, щоб її помітили. «Те, що ми посадили, люди побачать тільки через 80–90 років. Будуть плоди нашої праці, того, що створено людськими руками. Ось де ми стоїмо (зйомки велись на території Кременчуцької міської тергромади, авт.), — це були Придніпровські піски. Тут після Другої світової війни такі пилові бурі вирували, що нічого не було видно. Зараз це все заліснено, навколо Кременчука створені захисні насадження. Також за останні 15 років на території Кам’янопотоківської, Піщанської та інших громад нами створено півтори тисячі гектарів нових лісів. Оце майбутнє — висаджувати, створювати для людей нові ліси. А також те, що створено нами, лісівниками, навколо Кременчука, треба оберігати. Хочеться привітати всіх працівників лісового господарства нашого Кременчуцького краю, а також ветеранів з наступаючим професійним святом. Ви все життя працювали для лісу, вкладали душу, вам за це доземний уклін», - говорить Свириденко.
Наша редакція також приєднується до привітань. Бажаємо усім причетним міцного «дубового» здоров'я, «тисового» довголіття, успіхів у праці, невичерпних життєвих сил, нових здобутків та щастя!
Нагадаємо, Кременчуцька газета побачила диво перетворення від шишки до молодого дерева.
Перший «Лісовичок» у Кременчуцькому районі: відпочинок у лісі без шкоди для природи
Олена Ліпошко
Фотоколаж редакції
