Судова справа.
Днями Семенівський районний суд Полтавської області поставив крапку у справі, яка почалася зі звичайної сімейної сварки, але завершилася ножовим пораненням.
Перед судом постала мешканка селища, працівниця ТОВ «****», мати малолітнього хлопчика. Її звинуватили у перевищенні меж необхідної оборони — стаття 124 Кримінального кодексу України.
Згідно з матеріалами справи, увечері 18 липня цього року, близько 23:30, до будинку жінки прийшов її чоловік (за документами — співмешканець), у стані алкогольного сп’яніння. Сварка почалася з лайки й образ, потім чоловік почав штовхати дружину. Злякавшись за себе, жінка подзвонила своєму синові від попереднього шлюбу. Хлопець, почувши крик, одразу прибіг додому. Побачивши, як вітчим принижує і штовхає матір, він став між ними, намагаючись заспокоїти чоловіка. Словесна перепалка швидко переросла у бійку.
Під час сутички син вдарив вітчима кулаком.
Той упав, але підвівся й схопив хлопця за шию, повалив на землю та притиснув до підлоги, фактично позбавивши можливості рухатися. Мати, бачачи, що її син задихається, забігла до хати, схопила кухонний ніж і, намагаючись припинити бійку, завдала нападнику удар у спину. Однак той не відпустив хлопця. У паніці жінка завдала другого удару — глибшого.
Після цього чоловік ослабив хватку, і родина викликала «швидку» та поліцію. Потерпілого госпіталізували з тяжким проникаючим пораненням поперекової ділянки, яке, за висновком судово-медичної експертизи, було небезпечним для життя.
У ході слідства жінка не заперечувала свою провину. Вона пояснила, що діяла в стані сильного емоційного хвилювання, боялася за життя сина. Потерпілий також підтвердив, що сварка виникла з його вини та що він не має до дружини претензій.
Між сторонами було укладено угоду про примирення, яку суд визнав законною та добровільною.
Під час засідання прокурор не заперечував проти затвердження угоди, зазначивши, що обвинувачена вперше притягується до відповідальності, має позитивну характеристику, стабільну роботу та утримує дитину.
Суд врахував щире каяття жінки, її співпрацю зі слідством, сімейні обставини та те, що дії вчинені під час спроби захистити дитину. Разом з тим суд наголосив, що другий удар ножем не був необхідним для припинення посягання — саме тому дії кваліфікували як перевищення меж оборони.
У результаті суд затвердив угоду про примирення й визнав жінку винною у скоєнні злочину за ст. 124 КК України. Їй призначено 2 роки пробаційного нагляду без позбавлення волі.
На цей період вона зобов’язана з’являтися до органу пробації для реєстрації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без дозволу пробаційного інспектора тощо.
Якщо вона ухилятиметься від виконання обов’язків, це може стати підставою для відкриття нового кримінального провадження.
Потерпілий не подав цивільного позову, оскільки, за його словами, «претензій не має». Витрат на експертизи судом не встановлено.
Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів. Якщо апеляцію не подано — рішення набуває чинності автоматично.
Марина Соловей
