Кінець осені 2025 року ознаменувався черговими ударами по енергетичній інфраструктурі, що наклало відбиток на і без того нелегкому житті українців. У багатьох регіонах споживачі опинилися в умовах нестабільного електропостачання: графіки змінюються по кілька разів на день, кількість черг стабілізаційних відключень зростає до трьох-чотирьох, а час без світла іноді перевищує половину доби.
Попри те, що більшість енергетиків докладають максимум зусиль для утримання системи в робочому стані, реальність змушує говорити не просто про відключення, а про їхню тривалість і непередбачуваність.
І це не випадковість. Усі офіційні коментарі керівництва НЕК “Укренерго” останніми тижнями містять зважений, але чіткий меседж: графіки можуть діяти всю зиму, а ситуація залежатиме від багатьох змінних.
Водночас опрацьовуються різні моделі розвитку подій, від відносно контрольованих відключень до глибокої кризи з тривалими розривами в енергопостачанні. І хоча прямого анонсу “блекаутів” немає, дискусія про довгі відключення стала вже відкритою та серйозною.
Чинники нестабільності: війна, холод і дефіцит генерації
Ключовим фактором нестабільності, звісно, залишається війна. Восени 2025 року агресор здійснив серію точкових повітряних атак на об'єкти генерації, системи передачі й розподілу електроенергії.
За підрахунками експертів, з початку сезону зафіксовано понад 10 таких ударів, а до кінця зими їхня кількість може перевищити сорок (якщо збережеться нинішня інтенсивність атак).
Вже зараз наслідки відчутні: ряд ТЕС зазнав пошкоджень (на окремих об'єктах генерації ступінь пошкоджень сягає до 70%), а 19 листопада внаслідок атаки знизили генерацію одразу три АЕС. Це суттєво обмежує резерви системи, особливо у періоди пікового споживання.
Другий чинник – можливі морози. Адже зниження температури прямо впливає на споживання, особливо в побутовому секторі. У сильні морози навантаження на мережі зростає імпульсивно, що потребує негайної реакції диспетчерів. У відповідь на похолодання включають додаткову генерацію, підвищують імпорт, але в умовах руйнувань інфраструктури це не завжди можливо.
Нарешті, третій чинник – дефіцит маневрових потужностей. Відновлення об'єктів йде повільно, частина з них – на межі експлуатації. І хоча сонячна енергія частково компенсує втрати (після 25 грудня її частка традиційно зростає), у грудні-січні загальний дефіцит може сягати 3-4 ГВт у пікові години.
У поєднанні ці чинники створюють передумови до систематичних і тривалих відключень, які цього разу можуть затягнутися на тижні.
Чому графіки змінюють у реальному часі
Для багатьох споживачів найбільш прикрою частиною нинішньої ситуації є хаотичність графіків. Люди бачать одне в додатку або на сайті оператора, а в реальності відключення тривають довше або світло зникає взагалі без попередження. Але, як пояснюють фахівці, це не є ознакою некомпетентності, а наслідком роботи системи в аварійному режимі.
Сьогодні в багатьох регіонах країни електропостачання забезпечується через резервні або тимчасові лінії живлення, які не були призначені для таких навантажень. Коли на одну лінію “сідає” надто багато споживачів, вона може виходити з ладу, створюючи нові ризики і для мереж, і для відновлення.
Щоб уникнути повного знеструмлення, диспетчери змінюють графіки в ручному режимі, переналаштовуючи систему на ходу.
Це складна й технічно вразлива робота. Але саме такий підхід є запорука того, що система залишається керованою.
Ніхто не створює плутанину навмисно: енергетики просто намагаються максимально зберегти подачу світла для більшої кількості споживачів, використовуючи ті ресурси, що залишились. Іноді це призводить до необхідності змінювати плани по кілька разів на день.
Удари й захист: чому цього року ситуація складніша
Цьогорічні атаки агресора мають іншу якість. Якщо у 2022-2023 роках головним фокусом ударів була генерація, то цієї осені атаки більше спрямовані на вузлові підстанції, газосховищах і логістичній інфраструктурі. Це робить відновлення складнішим, а ризики більшими.
Ворожа тактика атак має на меті послідовне виведення з ладу всіх ключових елементів системи, не залишаючи резервів. І хоча понад 70% трансформаторів сьогодні мають захисні кожухи чи розміщені в укриттях, цього все одно недостатньо, щоб повністю запобігти руйнуванню.
Проблема ускладнюється тим, що відновлення пошкоджених елементів не є миттєвим. Потрібні специфічні деталі, високовольтне обладнання, логістика і фахівці. Швидко відновити одразу кілька підстанцій чи ТЕС практично неможливо. Тож й шанси на швидке повернення до стабільного енергопостачання нижчі.
Якими можуть бути відключення
Запитання, яке зараз турбує кожного: чи варто готуватися до ще довших відключень? І хоча офіційно прогнозів на весь сезон немає, з окремих заяв керівництва “Укренерго” можна зробити висновок: відомство готується до кількох сценаріїв – від помірного до критичного.
Керівництво “Укренерго” прямо визнає, що графіки можуть діяти всю зиму, залежно від перебігу війни та стану енергетичної інфраструктури. Потенційно можливе і зростання тривалості відключень, особливо під час морозів, коли попит на електроенергію різко зростає.
Втім система має певний запас міцності, зокрема за рахунок імпорту, газової та атомної генерації. Але ці резерви не безмежні. Вже зараз у пікові години застосовується до 4 черг погодинних відключень, і якщо інтенсивність атак не знизиться, цей показник може зрости.
У ситуації постійної загрози, будь-які довгострокові прогнози залишаються умовними. Але вже зрозуміло: енергетики не виключають гірших сценаріїв, навіть якщо сподіваються їх уникнути.
Чи є підстави для обережного оптимізму
Попри всі труднощі, енергосистема тримається – і це вже досягнення. Масовані удари не призвели до повного блекауту, енергетики щодня балансують систему, використовуючи все доступне: атомну генерацію, імпорт, сонце, вітер, газові установки.
В окремі дні сонячна енергія додає до 8% до енергобалансу, і ця частка зростатиме після 25 грудня. Водночас газові електростанції вже забезпечують критичні точки, і за умов злагодженої роботи можуть утримати мінімальний рівень стабільності.
Понад те, поступово вдається відновлювати пошкоджені об’єкти, хоч і не в повному обсязі. Кожен день без нових масштабних ударів – це шанс поліпшити ситуацію, перерозподілити навантаження, зміцнити вразливі точки.
Тому, попри загрози, залишається простір для обережного оптимізму. Система жива, люди готуються, резерви працюють. І головне – українці вкотре демонструють здатність адаптуватися до найважчих умов.
Нова зима – стара дискусія
Ми знову входимо в опалювальний сезон з усвідомленням, що енергетичний фронт не менш важливий, ніж бойовий. І хоча українська енергосистема демонструє стійкість, умови стали жорсткішими, ризики – глибшими, а ставки – вищими.
Цьогорічні відключення – не просто наслідок ударів. Це результат накладання кількох криз: дефіциту генерації, пошкодження критичної інфраструктури, імпровізованого енергорозподілу та рекордного навантаження через похолодання.
У таких умовах ключове завдання – не допустити системної дестабілізації. Це означає: працювати оперативно, адаптивно, але водночас – ухвалювати стратегічні рішення, які зменшать вразливість у майбутньому.
Енергосистема працює на межі можливого в рамках існуючої моделі. І лише зміна цієї моделі – модернізація, децентралізація, інвестиції в резервні потужності – дозволить не просто вистояти, а вийти з цієї зими сильнішими. І ознаки системних змін вже є, попри війну й постійні атаки агресора.
Євген Корф – директор ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС».
Євген Корф, директор ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС», експерт з енергетичного менеджменту, інженер та громадський діяч. Очолює компанію, яка спеціалізується на виробництві та модернізації енергетичного обладнання, реалізує складні проєкти у сфері розподіленої генерації та ВДЕ, енергоаудиту та автоматизації об’єктів інфраструктури.
Є депутатом Полтавської обласної ради та членом Наглядової ради Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського. Активно підтримує науку, освіту та відновлення енергетики України.
