Військовий загинув під Бахмутом.
Сьогодні Кременчук простився з 36-річним Максимом Панченком, який віддав своє життя за незалежність Батьківщини. Траурна церемонія пройшла в Міському палаці культури, куди прийшли рідні, близькі та знайомі, аби віддати останню шану оборонцю, який 2 роки вважався зниклим безвісти. Його тіло впізнали за допомоги генетичної експертизи.
«Солдат Панченко Максим Олександрович 1989 року народження. Народився і проживав у Кременчуці. Навчався в загальноосвітній школі №22. Закінчив ПТУ №26. Працював на Крюківському вагонобудівному заводі зварювальником. Загинув 12 серпня 2023 року поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області», - повідомив військовослужбовець з позивним «Лиман».
Труну з тілом загиблого містяни зустрічали, стоячи на колінах. А в залі люди згадували його мовчки, зі сльозами на очах. Мовчазні спогади М.Панченка за роки життя без війни. Сльози на очах заважали рідним та знайомим ділитися ними назагал.
Про загибель свого підлеглого розповів Сергій, командир підрозділу, в якому служив військовий.
«Це сталося у 2023 році поблизу Північної околиці населеного пункту Бахмут, на позиціях, які утримувалися на той час 77 окремою аеромобільною бригадою. Він потрапив під обстріл і отримав поранення. У зв'язку з тим, що на той час точилися запеклі бої і дуже була гаряча точка, можливості провести своєчасну евакуації не було. Там підхід до позицій був взагалі складний і не було можливості евакуювати», - пригадав командир.
Окремо він зауважив, що в їхній військовій частині існує традиція – відвідувати процесію поховання свого побратима, щоб підтримати рідних та віддати повагу хлопцям, які віддали своє життя, захищаючи країну.
Пригадав Максима за часи мирного життя його знайомий Владислав, який навчався разом із сестрою загиблого.
«Ми знайомі з дитинства, бо його сестра - моя однокласниця. Пам'ятаю, як він повернувся з армії. Приходив до нас... Гарний хлопець був, добрий. Останній раз ми бачились, мабуть, роки три тому. Завжди привітний був, життєрадісний. Позитивна людина, ніколи від нього не було якогось негативу», - розповів кременчуківець.
А ще він згадав, що М.Панченко свого часу підписав контракт на військову службу. Це навряд чи когось здивувало у той час.
«Шкода дуже, що так сталося», - ділиться Владислав.
У загиблого залишилися мати, батько, сестра та донька.
Максима Панченка відспівали у Свято-Миколаївському соборі. Вічний спокій він знайшов у Меморіалі Захисників і Захисниць на Свіштовському кладовищі.
Наша редакція висловлює щирі співчуття рідним та близьким оборонця!
Олена Синтюрина
Фото авторки
