Світла пам'ять!
Сьогодні, 16 січня, Кременчук прощається з людиною, яка все своє життя віддавала іншим — Нуделем Маратом Володимировичем. Вірний син, відданий батько та захисник Батьківщини пішов із життя надто рано, залишивши за собою біль втрати у серцях близьких і побратимів.
Марат народився у Кременчуці і у 1987 році, навчався у Кременчуцькій гімназії №7, закінчив ПТУ №29. Працював на Крюківському вагонобудівному та Кременчуцькому заводі дорожніх машин, але справжнє покликання знайшов у служінні для країни.
Як розповів військовослужбовець із позивним «Лиман», у військовій частині Марат займав посаду такелажника в такелажному відділенні роти матеріального забезпечення, відзначаючись дисципліною, надійністю та безмежною відданістю.
Як розповів його командир із позивним «Граф», Марат був не лише відважним солдатом, але й справжньою людиною з великої літери:
«Дуже хороший хлопчик. У нього було шість штурмів. Вийти живим зі штурму — це справжнє чудо. Він ніколи не відмовлявся від наказу, завжди робив усе з точністю».
За словами командира, Марат розпочав свою службу у 2022 році і з того часу пройшов надзвичайно складний шлях. Він спочатку служив у морській піхоті як матрос, а пізніше продовжив службу у новому підрозділі як солдат. Бойові завдання в гарячих точках вимагали від нього максимальної мужності та відданості, і він завжди проявляв їх, навіть у найскладніших умовах.
Після певних бойових подій його перевели до нового підрозділу, де він швидко зарекомендував себе як надійний і дисциплінований солдат. Йому довіряли відповідальні завдання, адже він ніколи не відмовлявся від наказів і завжди виконував усе до найменших деталей.
Попри постійні небезпеки та високі вимоги служби, Марат залишався люблячим батьком. У нього була дитина, і він завжди відпрошувався, щоб мати змогу проводити час із сином. Командири йшли йому назустріч, розуміючи, наскільки для нього важливі сім’я і турбота про дитину.
Побратими підкреслюють, що втрата Марата — це втрата одного з найкращих: молодого, перспективного воїна, який ще міг жити й творити.
«Він був дуже порядним, відповідальним. Я знав його тільки з найкращої сторони», — розповів Владислав про Марата, з ким здружився під час служби.
Рідні і друзі згадують Марата як надзвичайно щиру і чуйну людину. Його тітка, зі сльозами на очах, підкреслює, що він завжди вирізнявся добротою, і глибоко сумує через те, що його життя обірвалося так рано.
Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі Марата Нуделя поховають на Свіштовському кладовищі у секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.
Місто провело свого героя в останню путь у тиші цього холодного січневого дня, а серця рідних і побратимів були сповнені глибокої скорботи та шани.
Вічна пам’ять воїну. Його ім’я назавжди залишиться серед тих, хто став на захист України.
Герої не вмирають.
Валерія Макряшина
Фото авторки
