Статистика, реальні історії з викликів і прохання до містян від керівника «швидкої».
Майже шістдесят шість тисяч викликів отримали протягом минулого року на території обслуговування Станції екстреної медичної допомоги № 2 (м. Кременчук) (далі — СЕМД №2 м. Кременчук, авт.). Це на понад 5 тисяч викликів менше, ніж у 2024 році.
До дитячого населення у 2025 році надійшло шість тисяч 386 викликів, до дорослого — понад 59 тисяч.
Водночас торік зафіксовано 2 тисячі 195 хибних викликів. Такі дані нам надали у відповідь на інформаційний запит до комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ПОР».
Від ліків до бронежилетів: чим забезпечена «швидка»
У відповіді також зазначено, що наразі бригади екстреної медичної допомоги під час виїздів на виклики забезпечені лікарськими засобами, виробами медичного призначення та медичною технікою. В наявності є й засоби індивідуального захисту, зокрема, спеціальний одяг; засоби захисту органів дихання та зору (маски, респіратори, окуляри, захисні щитки), засоби бар’єрного захисту (рукавички, бахіли, халати), дезінфікуючі засоби й антисептики. Окрім цього, у повному обсязі є спеціальні засоби захисту для роботи в умовах надзвичайних ситуацій, у тому числі, хімічних та інфекційних загроз (захисні костюми, протигази). Для забезпечення особистої безпеки під час роботи в умовах підвищеного ризику бригади мають засоби пасивного захисту — шоломи та бронежилети. Автомобілі екстреної медичної допомоги, які залучаються до виконання виїздів, повністю укомплектовані та експлуатуються відповідно до встановлених нормативних вимог.
«Перед тим, як набрати 103, варто замислитися», - керівник станції «екстреної допомоги» про реалії роботи
Про роботу станції, виклики та проблеми галузі нам розповів начальник Станції екстреної медичної допомоги №2 (м. Кременчук) Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради Юрій Малинка (на фото).
- Чи є прив’язка викликів залежно від пори року?
— У мирний час травматизм був більш залежний від погодних умов. Звісно, у зимовий період травм було більше. Зараз, окрім сезонних травм, додаються травми, скажімо так, військового характеру — внаслідок прильотів і подібних подій. Зимові травми дійсно пов’язані з ожеледицею, коли люди травмуються на нерозчищених тротуарах. У зв’язку з агресією рф інколи з’являються травмовані люди і в нас.
- Чи різняться виклики до дитячого та дорослого населення?
— По-перше, діти — в пріоритеті. Якщо дорослому диспетчери, розуміючи, що виклик не є екстреним, можуть порадити прийняти ліки, звернутися до сімейного лікаря, то з дітьми ситуація інша. Захворювання у дітей можуть протікати нетипово. Про малечу до року взагалі не йдеться — там приймаються всі виклики. Ми приїжджаємо, оцінюємо стан: де потрібно — консультуємо, де потрібно — надаємо допомогу або транспортуємо до лікарні. Тому викликів до дітей дійсно більше, особливо зараз, у сезон респіраторних захворювань.
- Розкажіть про хибні виклики.
- Треба розуміти що таке хибний виклик і необґрунтований. В обох випадках - це виклики, які не пов'язані з реальною загрозою життю людини. Хибний виклик - це комусь захотілось пожартувати, перевірити, як оперативно реагують аварійно-рятувальні служби, або ж заради розваги і зняти на відео. Є випадки, коли викликають «екстренку», щоб насолити сусіду. Дівчина відмовила у побаченні або покинула хлопця - ось він і викликає на її адресу всі екстрені служби: ДСНС, поліцію, екстрену медичну допомогу, газовиків. Трапляється і таке, що приїжджаємо на виклик, а людини, до якої викликали, вже на місці немає. І той, хто викликав нас, теж зник. Ми ж не знаємо, чи справді комусь була потрібна допомога.
Інколи виклики бувають необґрунтовані. Це також виклики, при яких завідомо життю людини ніщо не загрожує. Викликають, щоб поміряти тиск або цукор крові, зробити ін'єкцію, «прокапати», «подивіться у нього нежить». Зараз багато викликів, коли легше набрати «103», чим відвідати сімейного лікаря. Бувають непоодиноки виклики до людей в стані алкогольного сп'яніння (якщо вони не травмовані), безхатьків, що сплять на вулиці (якщо немає ознак невідкладної допомоги). Вимога у тих, хто викликає, одна - заберіть з вулиці у лікарню. Є виклики через неприємності, побутові конфлікти, які не загрожують життю. В цей час реальні пацієнти чекають, поки бригада повернеться з хибного чи необґрунтованого виклику.
- Чи трапляються напади на бригади під час викликів?
— Минулого року був випадок на вулиці Сумській. Бригада приїхала на виклик, а жінка перебувала у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння. Під час надання допомоги вона проявила агресію і завдала побоїв нашому працівнику. Це не поодинокий випадок. Був і на Правобережжі міста, коли пацієнт під час надання допомоги почав розмахувати руками. У таких ситуаціях залучається поліція, але такі дії часто кваліфікують як дрібне хуліганство. Реального покарання люди не відчувають, а моральна, а інколи й фізична травма у наших працівників залишається. Людина їде рятувати, а натомість отримує, образно кажучи, «плювок в обличчя і в душу».
- Яка ситуація з кадрами?
— Дефіцит кадрів був і залишається. Нам не вистачає лікарів. У зміні інколи працює максимум 4 лікарі на 12 бригад, а буває і по 2. Молодих лікарів дуже мало, здебільшого це лікарі пенсійного віку, які працюють, поки мають сили. Але всьому є межа. Молодь іде неохоче, бо професія вважається непрестижною.
Щодо середнього медичного персоналу — намагаємося тримати бригади у складі двох медичних працівників. Зараз діє модель, передбачена постановою Кабміну: один парамедик і екстрений медичний технік (раніше — водій). Ми намагаємося формувати якісний склад бригад: два парамедики і екстрений медичний технік або лікар і парамедик. Чекаємо на виробничу практику студентів медичного коледжу — можливо, хтось залишиться працювати. З попередніх випусків у нас уже є такі приклади.
- Чи вистачає техніки?
— Автомобілі ми орендуємо, оскільки вони не перебувають на балансі станції. Транспортом опікується Об’єднане автогосподарство закладів і установ охорони здоров’я Полтавської області. Машини оновлені: одні поступово виходять з експлуатації, інші надходять на заміну.
- Які побажання мешканцям Кременчука?
— Найголовніше — розуміти, коли справді потрібно викликати «швидку». Часто викликають, щоб поміряти тиск, рівень глюкози, отримати консультацію. Це не екстрена допомога — це робота сімейних лікарів. Екстрена медична допомога має їхати на інфаркти, інсульти, тяжкі травми, порушення свідомості, ДТП, надзвичайні ситуації. За зміну бригада обслуговує 10–12 викликів, а іноді й більше. Через це й виникають нарікання, що «довго їдуть». Із метою зменшення часу доїзду ми забезпечили постійне чергування двох бригад у Крюкові, двох — на Молодіжному. Окрім того, до складу станції входять ще 5 підстанцій у Кременчуцькому районі. «Екстрена допомога» працює за принципом екстериторіальності: на виклик їде найближча бригада, незалежно від того, місто це чи район. Тож перед тим, як набрати 103, варто замислитися — чи справді ситуація є екстреною.
Людям - час зрозуміти, що «екстрена допомога» – це термінові дії медичних працівників, спрямовані на порятунок життя та здоров’я людини, яка перебуває у невідкладному, загрозливому стані для її здоров’я.
В умовах військового часу медики «швидкої допомоги» не знають, що їх чекає на зміні. Про це наголошує Юрій Малинка. І це не просто слова. Уже цього року медик «швидкої» втратив життя від рук агресора на мирній території. 9 січня 2026 року фельдшер бригади екстреної медичної допомоги у Києві загинув під час повторного російського удару, виконуючи свій службовий обов’язок.
Нагадаємо, як мешканці Кременчука викликали екстрені служби даремно.
У Кременчуці Infiniti врізався у «швидку» та вилетів на тротуар: є постраждала, а водій утік.
Катером до лікарні: у Кременчуці врятували жінку з підозрою на інфаркт.
Олена Ліпошко
Інфографіка згенерована ШІ
