Історія неймовірної сили духу переселенців у новій експозиції.
Сьогодні у Кременчуцькій міській художній галереї відкрилася унікальна філателістична виставка «Воїнська гребля. Велике переселення», присвячена трагічній та водночас героїчній сторінці нашої історії — долі мешканців затопленого села Воїнці.
Ця експозиція — не просто колекція марок чи фотографій, це жива пам’ять про людей, чиє життя у 1960-х роках фактично розділилося на «до» та «після» через будівництво Кременчуцької ГЕС.
Світлана Слюсаренко, співорганізаторка виставки та мешканка села Кам’яні Потоки, поділилася зворушливою історією створення колекції:
«Це все — моє життя, те, що збиралося роками. Тут представлені фотографії людей, які були змушені залишити рідні Воїнці та переїхати до Кам’яних Потоків. Ці архіви я зберігаю з 2018 року. Ми вирішили вшанувати тих, хто покинув нажиті місця і збудував життя наново.
Моя бабуся та мама — безпосередні переселенці. Мамі тоді було лише 16. Вони переїхали вдвох, бо дідусь помер у 1947-му, і самі збудували дім, у якому я живу до сьогодні. Коли я думаю про це зараз, то розумію: це був неймовірний подвиг — і фізичний, і моральний. Розібрати хату, перевезти і знову побудуватися... Ми маємо рівнятися на їхню силу та берегти пам'ять про них».
Пані Світлана розповіла, що її рідне село Воїнці колись називали «маленькою українською Венецією» через його особливе розташування на пагорбах серед розливів Дніпра та малих річок. Коли навесні вода піднімалася, пересуватися між пагорбами можна було лише на човнах.
Через будівництво ГЕС людей почали переселяти ще з 1954 року, і спершу родину пані Світлани направили за квитком переселенця аж у Херсонську область. Проте нова місцевість їм не підійшла — земля там здалася «червоною» і не такою родючою, як рідний чорнозем. Люди шукали місце, де була б вода, добрі покоси та звичні умови для господарства.
Доля привела їх у Кам’яні Потоки майже випадково, після зустрічі з колишнім головою сільради. Тоді на місці нинішніх вулиць було величезне поле, де вирощували люцерну для худоби. Саме тому район, де оселилися переселенці з Воїнців і де досі мешкає пані Світлана, місцеві жителі й сьогодні називають «Люцеркою».
Наприкінці 50-х років тут виросли нові будинки, які люди буквально перевезли зі своїх затоплених земель.
Співорганізатором виставки є Володимир Скляр, голова Кременчуцького товариства філателістів. Тож на стенді можна побачити спеціальні конверти та марки, приурочені до 65-річчя трагедії Кременчуцького водосховища. Хоча офіційна дата 70-річчя переселення ще попереду, організатори переконані: згадувати та вшановувати предків потрібно вже зараз.
За словами організаторів, виставка нагадує нам про головне: наскільки важливо любити й берегти свою землю-годувальницю, як це робили наші батьки.
Переглянути світлини та унікальну колекцію можна з 30 квітня по 17 травня за адресою Кременчуцької міської художньої галереї (вул. М. Коцюбинського, 4)
Графік роботи: середа – неділя, 10:00 – 18:00.
Читайте також, Пам'ять - жива: у Кременчуці погасили конверти до 65-річчя трагедії Кременчуцького водосховища
Валерія Макряшина
Фото авторки
