Попри масштабну роботу, процес ще не завершено.
У Полтавській обласній військовій адміністрації відбулася розширена нарада щодо практичної реалізації законодавства про деколонізацію та дерусифікацію топонімії і публічного простору.
З доповіддю виступила директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОВА Вікторія Пилипенко. Вона наголосила, що процес перейменувань у регіоні має багаторічну історію та здійснюється поетапно — як на рівні громад, так і на рівні обласної військової адміністрації та Верховної Ради України.
За її словами, ще у 2016 році в області було перейменовано 3815 об’єктів топонімії, 52 населені пункти та 2 адміністративні райони в місті Полтава. Водночас у публічному просторі залишалася значна кількість назв, пов’язаних із радянською та російською імперською історією.
Серед найпоширеніших топонімів були назви, пов’язані з Юрієм Гагаріним (330 випадків), а також вулиці Першотравневі, Пушкіна, Мічуріна, Чкалова, Ватутіна, Горького, Леніна та інші.
«Найбільше було назв, пов’язаних з ім’ям Юрія Гагаріна (330 назв). Також у публічному просторі були назви вулиць: Першотравневих (1 травня) – 194, Пушкіна – 128, Мічуріна – 90, Чкалова – 82, Ватутіна – 72, Горького – 70, Комарова – 52, Кошового – 39, Маяковського – 38, Лермонтова – 31, Космодемʼянської – 29, Макаренка – 18, Кутузова – 18, Леніна – 16, Толстого – 12; 4 вулиці Московських»,- сказала В.Пилипенко.
Окремо зазначалося, що радянські та російські маркери були присутні не лише в назвах вулиць, а й у сфері торгівлі та побуту.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році процес дерусифікації значно активізувався. У 2022–2023 роках у громадах області перейменовано 1203 топоніми. Загалом за 2023–2024 роки органами місцевого самоврядування та обласною адміністрацією змінено 3518 назв у межах населених пунктів, а також десятки зупинок, географічних об’єктів, навчальних закладів, підприємств і судів.
Закон про деколонізацію, ухвалений у 2023 році та чинний з липня того ж року, визначив правові основи для подальшого очищення публічного простору. Для його реалізації в області була створена робоча група з питань деімперіалізації та деколонізації топонімії.
Попри масштабну роботу, процес ще не завершено. Станом на 2026 рік в області залишається потреба у перейменуванні та демонтажі 157 об’єктів, які підпадають під дію закону. Найбільше таких об’єктів у Миргородському, Полтавському, Лубенському та Кременчуцькому районах.
Окремим напрямом залишається впорядкування адресного господарства. У регіоні потребують заміни ще 1743 адресні таблички. Загалом уже оновлено близько 65% від необхідної кількості. Частина громад повністю завершила цю роботу, інші планують активізувати її у 2026 році.
Також триває вилучення русифікованих топонімів, що не відповідають нормам української мови, а також очищення державних реєстрів від назв неіснуючих або перейменованих вулиць.
Серед проблемних питань — необхідність перейменування окремих юридичних осіб та торговельних марок, які досі містять радянські або російські маркери.
В ОВА наголошують, що попри значний обсяг виконаної роботи, процес деколонізації триває. За соціологічними даними, понад 65% громадян підтримують подальше перейменування об’єктів, пов’язаних із російською імперською та радянською спадщиною.
У підсумку в адміністрації зазначають, що громадам необхідно продовжити роботу за ключовими напрямами: оновлення адресних покажчиків, усунення русифікованих назв, впорядкування реєстрів та перейменування юридичних осіб у межах чинного законодавства.
Нагадаємо, Іменні вулиці для Героїв: чому у Кременчуці поки що відмовилися від змін
Олег Булашев
