Народний депутат України Костянтин Жеваго дав інтерв’ю відомому журналісту Миколі Княжицькому на телеканалі «Еспресо». Відверта розмова стосувалася багатьох цікавих тем: від державного суверенітету країни до родини нардепа. Кременчуцька газета зробила текстову вибірку з інтерв’ю, а також дає повну версію телепрограми «Княжицький».
Про суверенну державу та суверенний народ
- Якщо подивитися історію України, то ми ніколи не були суверенною державою. Тут маленькі держави, такі як Литва, Латвія чи Естонія вже 1,5-2 тис років є суверенними. Ми ніколи не були суверенною державою, а весь час були суверенним народом і величезна перемога – ми стали суверенною державою.
Проте, Україна ніколи не буде суверенною, якщо не матиме міцну економіку, а міцна економіка - це освічені люди, які працюють на сучасних підприємствах, продукція яких експортується в світі. На світових ринках споживач платить євро чи доларом за якість. Коли ми продаємо туди продукцію, то це є приклад виробництва якісної продукції.
Про лондонську фондову біржу та 35% молекул української сталі в автівках БМВ
- Ми найперша і єдина компанія (компанія Ferrexpo, яка зайшла за останні 10 років на Лондонську фондову біржу. Там є багато факторів, які маємо показувати інвесторам. Ми працюємо відкрито.
Підприємства гірничо-металургійного комплексу, який працює у Горішніх Плавнях, виробляють продукцію, яка споживається найбільшими сталеливарними компаніями світу. Саме з цієї продукції потім виробляються автомобілі. Незалежно, де вони їздять – Київ чи Гонконг – на 35% автомобілів BMW по своїй вазі створені з молекул, які ми виробляємо на підприємствах компанії Ferrexpo в Полтавській області. 15% автомобілів Mercedes також вироблені з нашої продукції. Що стосується айфонів, Samsung , телевізорів Sony, Panasonic та інші, то там також є наша частка.
Про те, чого не вистачає Україні для розвитку
- Нам завжди не вистачає системності. Системності до того, що ми хочемо робити. Ми кожен рік випускаємо програму розвитку України до 2045 року чи до 2035 року і потім вони відрізняються…
Нам не вистачає людей аби реалізовувати ці плани. Гальмує філософія керівників…
Найстрашніший ворог України - це відсутність професійних людей, які керували б індустріями, галузями, або міністерствами, розуміючи, що вони роблять. Нам не треба вигадувати велосипед, потрібно просто брати найкращий досвід і його імплементувати.
Що ми бачимо сьогодні в урядах? За останні 25 років я бачив багато урядів. У цьому уряді я б кількох міністрів не бачив взагалі…
Дам приклад без прізвищ. Ми мали керівницю Національного банку, яка зробила дуже багато біди для економіки, для банківської системи, для людей, які тримали свої гроші в банківській системі. З часів Другої світової війни жодної успішної країни не існує, де б сама держава закрила 45-50% своєї банківської системи. У неї був аргумент той, що ці банки не виконували функції банків, а були кишеньковими. В країнах світу не закривали їх, а приєднували до публічних банків, робили умови для об’єднання чи то приєднання до найбільших банків.
Будь-хто повинен мати освіту і досвід. Якщо людина не працювала жодного дня, в жодному центральному банку світу, ані в Німеччині, ані в США, ані в України, ані в Японії, то як можна таких людей призначати на керівні посади в нашому Центральному банку? Ми ж не біоматеріал, на якому треба проводити експерименти!
Про інвестиції і чи може бути держава якісним власником
- Україна не дуже активно працює в залученні інвестицій. Ми зокрема, не маємо статистики, що інвестиції залучаються. Ви сьогодні побачите дуже випадкові ситуації, коли 100, 200 або 500 млн приходять до України. В деяких випадках, якщо подивитися на якість цих інвестиції, то це - просто спекуляції.
У моєму розумінні — це дуже проста ситуація. Не може бути держава якісним власником. Ми повинні приватизувати все.Приватизація не відбувається, яку нам обіцяли. Все це треба виставити на відкриті аукціони і хай придбаває хто завгодно і кошти платить державі, а та утримуватиме і лікарні і школи і інше.
Всі країни в світі приватизують свої підприємства, але для цього слід залучати радників - відомі світові банки та реалізовувати через відкритий конкурс.
Про втрату бізнесу в Криму
- Важка тема і емоційно руйнівна. В 2002-2003 році я, разом з молодшими партнерами, придбав судобудівельний завод «Залів». Ми вклали в нього душу і гроші (майже 150 млн дол), вкрали час в родині – замість того, щоб займатися родиною, дітьми, ми будували підприємство і шукали споживачів продукції. Потім вийшли на рівень постачання кораблів на США та Норвегію, які були задіяні в нафто-газодобувному комплексі і добували б газ на шельфах…
Коли Крим анексували, ми втратили майбутнє в технології, багато грошей…. Ці технології мали робити на користь України.
Про гроші
- В моєму світі гроші - це інструмент здобуття свободи і можливість робити по справжньому прогресивні справи в світі. Гроші - це свобода пересуватися, мати різний досвід і це розвиває людину. Розвиток людини - це те, що я хотів би бачити в себе, країні і світі. Розвиток іде поруч з достатком і заможністю людини. Тоді людина покращує своє житті і живе довше і саме ця людина штовхає еволюцію.
Про родину.
- Моя дружина сьогодні - доцент Національного економічного університету в Києві – провідного економічного університету країни.
А познайомилися ми в 17 років, коли прийшли навчатися саме в цей університет. Ми п’ять років навчалися разом в одній групі. Одружилися ми в 24 роки і я після закінчення пішов займатися бізнесом і політикою, а вона залишилася в університеті і зараз працює там вже більше 22 років.
У нас 2 дітей – син Іван і донька Софія.
Повну версію інтерв’ю народного депутата Костянтина Жеваго Миколі Княжицькому на телеканалі «Еспресо» дивіться за посиланням.
