Висновок місцевого господарського суду щодо правомірності притягнення позивачів до відповідальності за визначене АМК порушення є помилковим.
Нещодавно Північний апеляційний госпсуд задовольнив позов ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» та ПрАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» до Антимонопольного комітету (в справі №910/17623/19) та скасував штрафи на загальну суму 923 млн грн, які відповідач (АМКУ) наклав на позивачів у 2019 році.
При цьому суд апеляційної інстанції на вимогу представників групи «JTI Україна» (Japan Tobacco International) скасував рішення Госпсуду м. Києва від 13.08.2020, яким їм було відмовлено в задоволенні вказаного позову до АМКУ.
У жовтні 2019 року Антимонопольний оштрафував на 6,5 млрд грн чотирьох найбільших виробників тютюнових виробів («Філіп Морріс», «Джей Ті», «Імперіал Тобакко», «Бритіш Американ Тобакко») і дистриб’ютора «Тедіс Україна». Тоді АМКУ вирішив, що монополія «Тедіс Україна» на ринку дистрибуції протиправно виникла в результаті узгоджених дій цієї компанії і тютюнових компаній-виробників. АМКУ також рекомендував компаніям-виробникам вжити заходів щодо обмеження монополізму та розвитку конкуренції на ринку дистрибуції сигарет.
Цитата з постанови Північного апеляційного госпсуду від 25.03.2021 щодо позову групи «JTI Україна» до АМКУ:
«Місцевий суд, розглядаючи справу №910/17623/19, дійшов необґрунтованих висновків про те, що зміна структури ринку, включаючи зростання ринкової частки ТОВ «Тедіс Україна» і стверджуване АМК набуття ТОВ «Тедіс Україна» монопольного становища на ринку дистрибуції сигарет, не може бути пояснено інакше, ніж узгодженістю дій виробників. Як вбачається з матеріалів справи, АМКУ не дослідив обставин, які свідчать про наявність інших об`єктивних причин зміни структури ринку. Зокрема, такі зміни були зумовлені численними поглинаннями ТОВ «Тедіс Україна» інших дистриб`юторів, в тому числі з дозволів самого АМКУ, чому місцевий суд оцінки не надав. За відсутності встановлення безпосереднього вчинення позивачами названого порушення та за відсутності звинувачення позивачів з боку АМК у співучасті з дистриб`юторами у складі групи, застосування до позивачів приписів п. 5 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є необґрунтованим. Висновок місцевого господарського суду щодо правомірності притягнення позивачів до відповідальності за визначене АМК порушення є помилковим».
За матеріалами finbalance.com.ua
