Кременчуцька газета
Середа, 21 Лютого 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

Ви є тут

Актор Руслан Данильченко про ролі, де він сам собі режисер, про виступи під час прильотів та допомогу ЗСУ

5 лютого 2024

Пряма мова.

Актор сучасного українського театру Руслан Данильченко, в рамках гастролей зі спектаклем «В Амстердамі можна все», вчора відвідав Кременчук і поспілкувався з журналістами.

У спектаклі він грає роль батька хлопця, який приїхав на гей-парад в Амстердам і там подружився з геєм. Коли син познайомив свого друга, який одягається у жіночий одяг, з батьком, останній кипів від емоцій. Що було далі – для цього слід було дивитися спектакль у залі.

А ми в інтерв’ю з актором почали з питання щодо спектаклю, де мова йде, як раніше казали, про нетрадиційну орієнтацію.

- Я вас поправлю, це не про орієнтацію […] Це про інше, це про цивілізаційні і сімейні цінності. Розумієте, в чому справа? Це про зіткнення двох цивілізацій, якщо глобально брати […] Тут про людей. Про людей з Європи, і про людей з України.

Актор Руслан Данильченко під час спектаклю ( зліва у трусах та майці)

– Як люди з України сприймають людей з Європи?

- Справа тут, розумієте, в чому. Тут не тільки цивілізаційний стик, а стик поколінь. Тут приїздить до Європи людина, колишній бандит, колишній бізнесмен здоровий, який був в 90-х, ну, розумієте , який не сприймає взагалі те, що там відбувається в Європі. Він зустрічається з цим хлопчиком, який дівчинка чи хлопчик такий, як ви сказали, з нетрадиційною орієнтацією, так можна назвати. І спочатку це у обох викликає якийсь спротив, а потім вони, пізнаючи один одного […] просто спілкуючись, розуміючи, що вони всі люди. І все життя складається з таких або інакших людей. У людей багато різних уподобань у світі, тому це не про якусь там традиційну або нетрадиційну орієнтацію. Ну, ви коли подивитесь виставу, ви побачите, ви зрозумієте, про що це. Це, скоріше, я ж кажу, це про цивілізаційні цінності і про сімейні цінності.

Вже далі, під час інтерв’ю мова йде про самого актора.

- Чи є у вас якась улюблена роль, яку ви з особливим задоволенням граєте?

- Мої улюблені ролі, це, скоріше, ті ролі, які я зробив сам. Ось у цій виставі цю роль я робив сам. У нас зараз ще одна вистава виходить – «Не заважайте генералу». Там теж роль українського генерала, цю роль теж я зробив сам. Ну, мабуть, такі ролі, де я роблю їх сам, ну, мабуть, як діти, розумієте.

- Що значить «зробив сам»?

- Ну, як вам сказати, без режисера. Сам собі режисер. Сам це все придумав, сам це втілив у життя.

- Яка вистава в якому місті вам запам'яталася більш за все за весь період з 22-го року?

- Ой, та ви знаєте, скільки було цих вистав?

- Ну, може, був якийсь випадок, який запам'ятався особливо?

- Ну, в останній раз був випадок у Харкові. Ми там грали. Там немає зараз площадки, де можна виступати. Там взагалі це зараз, ну, як заборонено. Але була одна площадка, де ми працювали. Там на 3-му поверсі великий зал на 500 місць. Там повний зал був. Сцена там дуже маленька. Там 3х4, буквально. Там ні декорації не поставиш, ніщо […] Але люди приходять, тому що вони за цим скучили. І ось якраз тоді, пам'ятаю, прилетіла ракета. Вона гахнула. Ця саме будівля затряслася. Але люди не йшли. Ми хотіли якось вийти зі сцени, тому що, ну, страшно акторам. Але люди були в залі, ми працювали. І вона прилетіла, ще раз тряхнула. Але ми до кінця працювали. Так було напряжно…

- А ви в Кременчуці вже були?

- Так, неодноразово. Дякую вам, місту. Ну, коли люди приходять, завжди чудово, коли з цікавістю дивляться, коли віддячують нам аплодисментами.

- Чи є у вас донати і як ви з військовими взаємодієте?

- Я, крім того, що працюю у театрі, ще і є директором і засновником благодійного фонду «Комбат». І звичайно ми з цього фонду переводимо на рахунки наших солдатів, окремо 116 бригади полтавської […] Ось зараз, буквально на днях, то відправили якісь гроші, там було терміново потрібно на Starlink. Як кажуть, усім світом скинулися. Вся країна взаємодіє з нашими солдатами. Я вважаю, це повинен кожен робити. Хоча б частинкою. Це допоможе армії, хлопцям допоможе.

- А ви перед солдатами виступаєте?

- До нас солдати приходять на вистави. До нас постійно приходять […] Ми їх навіть не кличемо. Ну, вони заходять, звичайно, не за гроші. Вони заходять просто так. Ми їх запрошуємо. Туди ми не їздимо, звичайно, тому що, ви самі розумієте, у мене ось […] Тільки ось на днях загинув знайомий. Їх вивели з-під Авдіївки. Але туди прилетіло, і загинули люди. Це вони там просто, місце їхньої дислокації. Тому їхати туди, там виступати, ви розумієте, це наражати людей на небезпеку. Нема сенсу цього.

- А як зараз люди відвідують спектаклі?

- Ну дивлячись де. Я ж вам кажу, якщо у Харкові, то там людей дуже багато. Люди за цим дуже скучають. І мабуть, люди б ходили, і люди ходять. Але зараз ще така штука в деяких містах – відсутність реклами. Заборонено рекламу розміщувати на вулицях. Просто тому, щоб не провокувати, що місце зібрання буде, і туди може прилетіти. Тому людей так, не дуже багато. Але ми працюємо. Інколи працюємо в нуль, в мінус. Деякі кажуть, що зараз, коли війна, не потрібно їздити, особливо з комедіями. Але я вам скажу, люди дуже цього потребують. По всій країні. Люди ходять і люди дякують після вистави. Тому що хочеться якось відволіктись.

Нагадаємо, актор Олексій Коюда, який грає жінку на сцені про роль гея, гумор під час війни та права ЛГБТ.

 

 

Олег Булашев

Відео Микити Ліцкевича

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися