Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вівторок, 17 Травня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Чи легко кременчужанам жити з доходів ринку?

29 січня 2022

Підприємці-«ветерани» розповідають про свою роботу, складнощі та взаємовідносини з державою.

Десятиліттями вимірюється стаж торгівлі на ринку деяких містян. У буремні 90-ті люди залишили свої робочі місця, змінивши указку вчителя чи калькулятор інженера на візок-«кравчучку» і картаті сумки. Дехто працював на себе, дехто забезпечував роботою й інших. Держава ж час від часу готувала ринковим торговцям «сюрпризи». Певна невизначеність присутня у їхньому житті й зараз.

Іван Чумак, 29 років підприємницької діяльності.
«Протягом усієї підприємницької діяльності ми не прожили спокійно жодного року»


Кременчужанин Іван Чумак із 1993 року працює приватним підприємцем. Понад 20 років – на ринку «Придніпровський». Він був четвертим із тих, хто прийшов сюди працювати.

«Всі місця на цьому ринку створювались завдяки нашій праці. І тепер ринок працює стабільно. Оренду торгових місць продовжено до 2030 року», – розповів чоловік.

До того, як стати бізнесменом, Іван Чумак працював керівником підсобного господарства Крюківського вагонобудівного заводу. А ще раніше – директором радгоспу. Говорить, що розпад радянського союзу наніс шкоду всім підприємствам, зокрема і тому, яким керував Чумак, тому чоловік вирішив започаткувати власний бізнес.

«Починав з оренди приміщення під магазин. Їздили на Польщу за товаром, а як відкрили оптові ринки в Україні, то туди. Практично немає такого асортименту товару, яким би ми не торгували. У нас величезний досвід роботи саме в сфері роздрібної торгівлі. Свого часу в нашої родини було 12 реалізаторів. Тобто ми організували 12 робочих місць на 12 торгівельних точках ринку «Придніпровський». До цього вдалося розгорнути виїзну торгівлю по декількох областях. Але згодом ми укрупнили палатки, і вийшли компактні місця. Ми пройшли шлях від бандитського рекету до рекету держави», – говорить наш співрозмовник.

До речі, у родини Чумаків вже справжня підприємницька династія: менший син – у бізнесі разом із батьком, а старший має власну справу. Пан Іван розповідає, що разом із підприємцями-однодумцями у Кременчуці вони створили громадську організацію «Народна рада», і він – один із перших заступників голови. Пригадує підприємець, що був активістом «Податкового майдану», а ще пам’ятає протести проти Януковича і Азарова, коли планували ввести касові апарати.

«На жаль, ситуація повторюється, і через 12 років, у 2022-му, підприємці знову вимушені протестувати проти касових апаратів. Я вважаю, що малий і середній бізнес не готовий до цього. Питання треба вирішувати поступово: починати з розмитнення, видачі первинних документів підприємцям, які працюють на оптових ринках, де закуповують оптом товар. Касовий апарат без первинного документа не треба вводити. Ми зараз знаходимося на єдиному податку. І це одна з найбільш простих форм взаємин між підприємцем, фіскальною службою і державою. Ми вважаємо, що це треба залишити», – зауважує кременчужанин.

Він говорить, що із введенням касових апаратів ФОПи вимушені будуть користуватися послугами бухгалтерів. І ці додаткові фінансові навантаження відобразяться у платі за надані послуги чи товари.

«Було справедливо, щоб держава видавала касові апарати, поступово навчаючи підприємців ними користуватися. Але на введення касових апаратів зараз потрібно накласти вето Президента», – вважає Чумак.

Він нагадує, що ця вимога з 1 січня конкретно стоїть перед підприємцями ІІ групи, які працюють на ринку, і їх значно менше, ніж таких, як Іван Чумак, що працюють на І групі.

«Із нас поки що не вимагають. Але з мого досвіду – то питання часу. Зараз владі потрібно, щоб люди не об’єдналися ще в один «Податковий Майдан», тому ущемляють одних, а потім дістануться й до інших. А ще треба згадати, що на ринках працює багато людей літнього віку. Вони іноді просто не вміють користуватися смартфонами, а тут ще треба розбиратися із касовим апаратом», – говорить чоловік.

Ілона Авраменко, 29 років підприємницької діяльності
«Створюють такі умови, що або закривайся, або йди в тінь»


Ілона розпочала підприємницьку діяльність у 1993 році. Тоді з чоловіком торгували на Молодіжному. Паралельно працювали на заводі в конструкторському бюро, а згодом повністю зайнялися підприємництвом.

«Із 1998 року працюю на спрощеній системі оподаткування. Близько 15-ти років мала місце на Придніпровському ринку. А потім перейшла в магазинчик на ринку «Плеяда», – розповіла Ілона.

Вона пригадує, що раніше закінчила курси крою і шиття, і це знадобилося.

«Нерідко, коли закуповувала товар і залишались певні розміри спідниць чи блузок, а потрібні були інші. Тож стала дошивати потрібне», – розповіла містянка.

Згодом жінка почала шити одяг на продаж. І зараз у неї можна придбати елегантні блузки, спідниці.

Але вона теж дуже переймається нововведеннями, які передбачають користування касовими апаратами. Адже Ілона працює на тій групі ФОПів, яка має використовувати апарати. А ще вказує, що за часів коронавірусу покупців поменшало. Водночас оплата за комуналку зросла.

«Пан Гетьманцев (голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев – ред.) придумав ставити фіскальні касові апарати. Ця фіскалізація грошей у бюджет не додасть, а нам ускладнить життя. Нам пропонують програмні касові апарати на телефон. Та у декого з підприємців немає змоги його купити, у декого простий кнопковий телефон. Як вихід – скористатися послугами бухгалтера. Але це додаткові витрати, які «потягти» не можемо. Комусь доведеться перейти на І групу, яка не передбачає касових апаратів, і піти на ринок торгувати. Та це не для мене – там же не зможу шити», – розповідає Ілона.

Жінка переймається, що їй без касового апарату загрожує штраф. Перший раз у 100% від вартості покупки, вдруге – 150%. Тому вона готова протестувати проти таких нововведень.

«За всю підприємницьку діяльність я двічі була у відпустці. Держава ніколи нічого нам не давала і не оплачувала. Ні лікарняних, ні відпусток. Зараз ставлять в такі умови, що або закривайся і ставай на біржу праці, або йди в тінь. Але якщо ми будемо сидіти, склавши руки, то нічого не отримаємо. Добре, що в нас є активні люди. Навіть Янукович з Азаровим відкликали своє питання щодо касових апаратів під тиском «Податкового Майдану». Порошенко теж відмовився. А ця влада йде по стопах Росії та Білорусі – й далі наполягає», – зі слів співрозмовниці.

Вона вважає, що у ФОПів має бути вибір: працювати з касовим апаратом або вести книгу.

Олена Дехтярьова. Підприємницький стаж – 26 років
«Підприємець не просить нічого в держави, платить податки, дає робочі місця»


Олена – вчителька за фахом, має 21 рік педагогічного стажу, із них 16 років була заступницею директора школи. Але в 1996 році стала підприємцем і зараз працює на ринку «Придніпровський».

«Коли не виплачували пів року заробітну плату, а було двоє неповнолітніх дітей, яких треба годувати, я була вимушена залишити свою педагогічну діяльність. Треба було щось робити, щоб вижити. Спочатку це були заробітки в іншій країні. Однак згодом я зрозуміла, що можна відкрити свою справу і вдома. Було нелегко. Передусім морально, бо на той час ставлення до нас було, м’яко кажучи, як до якихось спекулянтів та хапуг. Але ж підприємець, як тоді, так і зараз, не просить нічого в держави, платить податки, дає робочі місця іншим», – говорить кременчужанка.

Вона вказує, що доходи раніше були більшими, а зараз на все впливає і конкуренція, адже великому бізнесу легше працювати. І та ж пандемія та локдауни відобразилися на купівельній спроможності містян.

«А ще хотілося б, щоб було менше чуток про закриття нашого ринку. На жаль, неодноразово голова міста на засіданнях ради був невдоволений то санітарним станом, то дозволяє собі сказати, що в нас немає покупців.
Звичайно, стало важко, але важко всім, і якби в нашому місті працювали підприємства, якби комунальні тарифи були помірнимм (вони чомусь у нас вищі, ніж у Києві), то і клієнтів у нас було би більше. Зараз вступає в силу новий Податковий кодекс, і з цим для підприємців ІІ та ІІІ груп будуть труднощі. Але, на мій погляд, вони більше психологічного характеру», – говорить кременчужанка.

Вона акцентує увагу, що кременчуцькі підприємці підтримують рух #SaveФОП.

«Я вважаю, що для малого бізнесу немає нічого страшного. А от на тих, хто намагається свій великий бізнес видати за малий, чекають «неприємності», бо треба буде платити більші податки, ніж раніше. Побудувати міцну державу можна буде тільки тоді, коли всі ми будемо чесно жити. А чого гріха таїти, ми намагалися платити менше, а заробляти більше. Підприємець – це людина, яка є великим оптимістом, яка ризикує кожний день, яка вірить у краще. Тож, чекаємо наших покупців на наших ринках та в магазинах і будемо вдячні, що вибрали нас», – зі слів співрозмовниці.

«Люди, підуть «у тінь», виїдуть за кордон»

Почесний голова громадської організації підприємців м. Кременчука «Народна рада» Андрій Огородніков нагадує, що до 1 березня цього року підприємців, які мали працювати з касовим апаратом, але не мають його, поки що попереджають. Потім почнуть штрафувати. Він припускає, що дехто через це припинить діяльність.

«Люди, підуть «у тінь», виїдуть за кордон. Ви ж подивіться, минулого року на 40% збільшилась кількість тих, хто покидає Україну в пошуках роботи. Гляньте зараз – війна, пандемія, у нас більше проблем ніяких немає, ніж «кошмарити» підприємців? Хто буде наповнювати бюджет»?» – говорить кременчужанин.

Він прогнозує, що, окрім іншого, збільшиться кількість безробітних, а це додаткове навантаження на державу. Уже за 3-4 місяці всі це відчують, вважає Огородніков.

Нагадаємо, кому з 1 січня 2022 року можна не застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

 

Світлана Павленко

Фото Кирила Воронцова

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися