Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Пятница, 23 Августа 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Головна лісапетчиця Наталія Фаліон про те, як гнала самогон, як правильно пекти млинці і як Кременчук буде пов'язаний з їх різдвяним концертом в палаці "Україна"

16 февраля 2019

- Ми раді вітати вас знову бачити в Кременчуці! У останні три роки в лютому «Лісапетний батальйон» в нашому місті.

- Це – вже традиція.

- Цей гастрольний тур ви почали з Полтавщини. Це знаково чи випадково?

- Ми з Полтавщиною маємо довгі роки співпраці. Це перший регіон,  в якому почали працювати (від міста до міста, від села до села), коли нас мало хто знав, коли ми почали виступати після перемоги в шоу «Україна має талант». Полтавщина нам відкрила обійми, ми тут отримали свого глядача, який нас любить і не перестає відвідувати наші концерти, підтримувати. Це знакове. Не просто так.

- Чим збираєтесь цого разу дивувати глядача?

- Є чим дивувати. Це нові пісні. Воми мало де звучали. Точніше провучали в палаці «Україна». 18 листопада (2018 року, авт.) у нас там був концерт. І ми лише у весняному турі плануємо запускати ці пісні і знайомити глядача. Це лірика – яка не властива нам, і не сумісна з нашим іміджем. Та ми працюємо, фантазуємо, щось пробуємо. Навіть сьогодні (15 лютого на концерті в Кременчуці, авт) буде спроба глянути, як глядач сприйме народну пісню у нашому виконанні. Я беру тріо з нашого «Лісапетного батальйону» і на сцені буде експеримент. Я до людей так звернусь: це експеримент. Ми ще вирішуємо, як воно має звучати. От ви сьогодні головні судді.

- Хто взагалі вам пише пісні?

- Пісні – виключно наші. Я пишу тексти. Пише тексти мій старший син. Музику пишу виключно я. У нас дуже мало чужих пісень. У нас є десь три пісні Янченка (Микола Янченко  — український естрадний співак і композитор, народний артист України (2016), заслужений артист України, авт. ). І останню оранжировку ми робили з Танею Піскаревою і Олегом Шаком. Потрібна пісня на вихід в палац «Україна». Я написала текст, вони зробили – інше. Я нею сьогодні розпочинатиму концерт.

- Так це чи ні: що ви три дні в Кременчуці і встигли побувати в лазні?

- Ми кожен день тут в лазні. І вчора були. Ви знаєте, чим хороша лазня відрізняється від поганої? А від того контингенту, з ким прийшов. Якщо ти прийшов з тими людьми, з якими тобі весело, з ними відпочинок, де б не було, все рівно буде прекрасним. Поганої лазні не буває, головне щоб вона була «гаряча».

- У Кременчуці була «гаряча» лазня?

- Та «гаряча». Ми ж три дні в ній. Попробували в перший день і пішло далі. Так випало, що у нас 4 іменинника. І сьогодні іменинниця є. Ось все відсвяткували в Кременчуці. Наша іменинниця каже, що такого гарного Дня народження не було, як отут в Кременчуці. Ми її вітали після «нуля». Ми довго вітали. Ми ж не можемо це зробити абияк.

- Ви нещодавно відсвяткували своє 60-річчя. Який секрет енергійності?

- Так це було в палаці «Україна». І тут не я придумала, та є таке: тренажор, ухажор і недожор. І тоді все добре (Сміється, авт.). Я не сиджу на дієті, та недоїдаю. Якщо серйозно, то була вагома причина схуднути. Я за два місяці втратила трьох людей: чоловік помер, потім свекруха померла, потім син. Мені минула осінь була дуже тяжка. Але Бог не дає випробування слабким людям. Він вибирає сильних людей. А я вважаю, що я сильна. Я не розплескалась в горі, не зламалась, не ридала (можу поплакати, як ніхто не бачить). Та в мене є сцена, є обов’язки, є люди, які мене чекають. І я працюю. Найкращі ліки – то праця. Якщо ти роботу любиш, працюєш натхненно – роки не встигають за тобою. Ти їх обдурюєш. Поки вони чекають, що ти сядеш і вони тобі зморщок малюєш, а ти не присідаєш, тож ці зморшки до тебе не пристають.

- Через два тижні Масляна. Ви печете млинці?

- Так звісно.

- А зятя запрошуєте?

- Уже ні. Ну його!  (Регоче, авт.).

- Тоді розкажіть кременчужанам свій рецепт млинців?

- Я дуже проста жінка, готовлю без витребеньок. Тож розтопила масла, розкалатала яйця, трішки посолила, трішки поцукрувала, додала молочка. Розколотила на густу масу, додаю ще молочка. Щоб була ріденька. На сковорідочку – ось і весь секрет. Нічого нового.

- Пані Наталія, ви ввірвались на сцену з піснею про лісапет і самогон.  Самі самогон варили?

- Аякже. Я людина – сільська. У селі немає людини, яка б не варила самогон. І всі за смаком визначають: чи то Ганьчина горілка, чи то Марії, чи то Івана. Бо село – то велика людина. Один про одного знають. А самогон – то валюта на селі. Щоправда, зараз менше – перейшли на спирт. А раніше – виключно самогон. І був апарат - мідні труби. Бабуся керувала процесом, я принюхувалась. І самогон був неабиякий, а як сльоза.

- Чи змінилось ваше життя у селі, як стали зіркою?

- Та звісно змінилось. Ми стали інші. Ми стали вибагливішими до себе, стали слідкувати за зовнішністю. Ми відвідуємо косметичні салони. У мене в останні два роки на руках манікюр. Раніше мені він заважав, вважала, що не потрібен. Та потрібний. Вже звикла і по-іншому не можу. Ми зрозуміли, що є зразком, до якого люди тягнутимуться. Щоб, бачачи нас, та ж сільська жінка виглядала елегантнішою. І в селі можна бути вишуканою – ми до цього прикладаємо всі зусилля.

- Село і плітки – нерозривні поняття. Яка топ-плітка про вас у рідному селі?

- Та звісно про те, що вкрали гроші при будівництві церкви. А те, скільки доклали – ніхто не згадує. Кажуть, що мільйон коштує церква – та її за 500 тисяч можна було побудувати. Село є село. Там ніхто не никає, що і скільки коштує. Якби мій покійний чоловік знав, скільки я туди доклала із своїх грошей, то давно б помер. А так трохи прожив.

- Два роки тому Ви в Кременчуці казали, що не зареєстровані в соцмережах. Чи змінилась ситуація?

-Я вже зареєструвалась у Фейсбуці. Та я не є залежною. Це дівчата постійно фотографуються: біля кожного стовпа і повороту. Я не люблю хизуватися, щоб всі бачили. Якщо вже дуже цікаві моменти, то зроблю фотографію і викладу в соцмережу. Я в тому не кохаюсь, хоч переглядаю сторінку. Щоправда, не читаю, що про мене пишуть. То мені зовсім не цікаво. Я знаю – я людина вперта, трохи деспотична. Навіть, якщо зробила неправильно – не покажу цього. У кожного є недоліки.

- Зараз президентська кампанія. Вам пропонували підтримувати якогось з кандидатів?

- Нам і на минулих виборах не пропонували. Ми більше брали участь у кампанії до Верховної Ради. Хоча я людина сільська, тож  підтримуватиму аграріїв. Не знаю, хто там керує. Якщо ти розумієшся на цьому, то маєш керувати. А щодо кандидатів в Президенти – то їх так багато. Спробуй розбирись – хто що там хоче. У кожного є свій плюс і свій мінус. Дуже складно зупинити на комусь вибір. Я вважаю, що кожен має обрати сам. І ми виберем, звичайно. Хоча і нинішній президент влаштовує. Багато що зробив. Подолянин, земляк. А як там буде далі – невідомо. Поки в колективі думаємо,  за кого голосувати. Мені Зеленський подобається. Та взагалі, поки що не визначились за кого.

- Чи зустрічались на концертах з Олегом Винником?

- Та часто і на концертах, і на корпоративах – ми виходимо, він заходить. І навпаки. Він хороша людина. Я його люблю. Бо він професіонал, а я люблю професійних людей. Правильно співає, у нього хоризма.

- Розкажіть про ваших дітей. Син і донька  ж з вами на сцені?

- Уже і невістка на сцені. 9 років в декреті. Кажу, ти вже присохла там із трьома дітьми. А вона ж хореограф. Треба щось придумувати. Ми ж зараз працюємо над різдвяним концертом 2020 року в палаці «Україна». До речі, у Кременчуці зробили добру справу. Купили сукно, ми тут будемо шити кожушки. Знайшли швачку. З вашим містом не просто гарний спогад. А матимемо потрібні речі, зроблені у вашому місті. Я шукала сукно у різних містах – а тут раптом знайшла.

- А де купили?

- В магазині, де багато тканин. Як нас чекав там відріз  21 метр.

- Вас впізнали продавці?

- Нас скрізь впізнають. До речі, вони сьогодні будуть на концерті.  Вони кажуть: ми до вас на концерт, а ми кажемо, що до вас за тканиною. Ось так і познайомились.

- Що ви побажаєте кременчужанам?

- Кременчужани, мої дорогі. Що вам побажати, що до цих пір не бажали? Будьте мудрими, будьте усміхненими, будьте щасливими, кожен своїм щастям! Будьте щедрими на добро, на милосердя! Традиційні людські якості, аби в кожного вони були присутні.

Нагадаємо, Експеримент "Лісапетного батальйону" у Кременчуці глядачі оцінили на найвищому рівні

«Ми три дні ходили в Кременчуці в лазню», - солістка гурту «Лісапетний батальйон» Наталія Фаліон.

 

 

Олена Ліпошко

Фото Кирила Воронцова

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться