Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Суббота, 6 Июня 2020 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Круїз без коронавірусу

1 мая 2020

Кременчужанка розповіла про свою унікальну морську подорож.

Круїзний лайнер Magnifica понад місяць дрейфував у відкритому морі. На борту не було ні заражених COVID-19, ні карантинних заходів.

Наша землячка Оксана Віяс разом із чоловіком Юрієм працювала на судні і була серед 3 тисяч пасажирів та членів екіпажу, які нарешті зійшли на берег у Франції.

Про свої враження жінка розповіла в ексклюзивному інтерв’ю Кременчуцькій газеті.

З історії круїзу

Днями лайнер Magnifica швейцарської компанії MSC прибув у порт Марселя. Коли 5 січня в порту Генуї (Італія) круїз почався, мало хто з його учасників чув про коронавірус. Із Європи лайнер пішов до Латинської Америки. Він не заходив у жоден порт, де офіційно фіксували випадки зараження COVID-19. На борту знаходились переважно громадяни Італії, Франції та Німеччини. Востаннє пасажири MSC Magnifica висаджувалися на берег у новозеландському Веллінгтоні. В середині березня лайнеру дозволили пришвартуватися біля берегів Тасманії (Австралія), де на той момент відзначалися поодинокі випадки коронавірусу, але капітан прийняв рішення не випускати пасажирів із судна. У Сіднеї (столиця Австралії) стало очевидно, що навколосвітню подорож доведеться згорнути. Там, за дотримання суворих умов, дозволили зійти тим пасажирам, які вирішили самостійно повернутися додому. В австралійському Фрімантле MSC Magnifica зустрів неласкавий прийом. Поліцейські й прикордонники стежили за тим, щоб ніхто з круїзного лайнера не спустився на берег, а група протестуючих вийшла з плакатами, що закликали мандрівників повертатися додому. Тож вирішили достроково припинити подорож.

Кременчужанка Оксана Віяс на Великдень про ці події на своїй сторінці у Фейсбуці написала наступне: «Залишилося декілька днів до того, як ми вийдемо з нашого «Ноєвого Ковчегу», який, упевнена, врятував не одне життя. Сподіваємося на безпечну дорогу додому, що влаштовує нам компанія MSC спільно з міністерством закордонних справ України».

(З жінкою Кременчуцька газета почала спілкуватися, коли вона ще була на борту круїзного лайнера).

- Як ви опинились на судні? Ким працювали?

- Все моє життя пов'язане з музикою. На суші я теж працювала в цій сфері. Скільки себе свідомо пам'ятаю – співаю. З цим і зв'язала своє життя. Вважаю правильним заробляти на життя тим, що дав Господь Бог, інакше – це знецінення Його дару. На судно перший раз потрапила в 2016 році. Завдяки моїй дуже хорошій знайомій. Вона дала адресу агентства та допомогла з оформленням резюме. Адже треба було писати англійською, а на той момент потрібного рівня в мене не було. Написала анкету, відправила в агентство, пройшла кастинг і, вуаля, я єдина пройшла його зі 100 чоловік. Була заслужено горда з цього. З часом змінила круїзну компанію. І мені запропонували світовий круїз-2019. Був страх, тому що за 120 днів треба було зробити 15 шоу. Перший світовий круїз вдався прекрасно: не без пригод, але це зробило всіх лише сильнішими. Логічно, що на другий запросили людей, які вже знають всю роботу, отже, я сказала «так». І ми з чоловіком поїхали на світовий круїз-2020!

- Коли вирушали в навколосвітню мандрівку, чи була вже паніка і впровадження карантину у країнах світу з приводу коронавірусу?

- Круїз розпочався 5 січня. На судні ми були раніше – 21 грудня 2019, щоб підготувати Різдвяні концерти, Новорічні шоу. Про пандемію ніхто ще й не думав. І ми мало звертали уваги, що там відбувається у Китаї.

- Відомо, що на борту перебувало понад 3 тис людей. Представники яких країн це, хто за професіями?

- Зазвичай пасажири лайнеру – це переважно пенсіонери, люди поважного віку. Що і послужило дуже радикальній політиці капітана заради їхньої безпеки. Але була і молодь, дуже невеликий відсоток. З одним пасажиром, років 40, вдалося поговорити та дізнатися, чим він заробляє на життя. Він – ветеринар та педагог, сам з Німеччини. Знаходився на борту до останнього. Також була молода пара блогерів, які знімали всі цікавинки для свого Ютуб-каналу. Але вони зійшли, тільки-но розпочалася паніка.

- Коли стало зрозуміло, що круїз пішов за іншим сценарієм? Як сприйняли це пасажири і члени екіпажу?

- Ми розпочали мандрівку з Генуї. Пішли через Францію, Іспанію, Португалію, перетнули Атлантичний океан і далі – вниз Латиноамериканським континентом: до Ушуая – невеликого курортного міста в Аргентині, розташованого на архіпелазі Вогняна Земля. Коли піднімалися вище – до Чилі, Перу, почали говорити про коронавірус. До Нової Зеландії нас супроводжувала фортуна. В Австралії вірус наздогнав. І мудрим рішенням капітана було не випускати жодного пасажира та членів екіпажу на сушу. Отже, останній порт, в якому ми виходили, і там було абсолютно безпечно, був Велінгтон, що в Новій Зеландії. Це було 10 березня. Зараз 22 квітня – і ми ще не ступили на сушу.

- Чи була паніка або негативні настрої серед пасажирів, коли змінився рейс?

- Пасажири були вдячні такому рішенню, і всі проявили абсолютне розуміння. Екіпаж також. Ніякої паніки ні в кого не було, тому що ситуація у світі змінювалася стрімко, і люди розуміли, що перебуванням на судні рятують своє життя.

- Чим розважалися під час вимушеної ізоляції? Чи вдосталь було провізії?

- Увесь час ми працювали. Причому в посиленому режимі. Треба було зробити багато екстра-роботи. Оскільки артистам з землі не можна було заходити на судно, ми повинні були працювати більше.

Тож, сумно не було. Провізію набирали з землі, було декілька технічних портів для того, щоб взяти їжу, воду, потрібні медикаменти та інше. Дефіциту не відчували.

- Чи склалася якась особлива атмосфера під час цієї поїздки?

- Під час цього контракту повністю перевернулися поняття. Змінилися цінності. Відповідальність за своє життя та життя інших людей. Зрозуміли, що можливості можуть зростати в кризових ситуаціях. Що робота в театрі супер необхідна в такі періоди! Люди підходили і дякували за те, що їм піднімали дух. А ми, розуміючи, що, скоріше за все, ми єдині на всій Землі даємо концерт, викладалися на 1000%, і від цього мурашки шкірою...

- Чи хотіли б ще хоч раз опинитися у такій життєвій ситуації?

- Не хочу. Тому що ми були захищені, але люди на суші гинули. Люблю челенджі, люблю пізнавати максимум своїх можливостей – але не такою ціною.

Два Дні народження у круїзі

Оксана Віяс 6 квітня відсвяткувала іменини зі своїм колективом. Того дня отримала величезний торт і купу привітань.

«Фантастичний день народження з фантастичними людьми! Дякуємо всім за вашу енергію. Рада поділитися з багатьма з вас уже вдруге моїм новим роком життя. У цей складний час ми все ще намагаємося додати в своє життя краплинку щастя, і ваші щирі посмішки та емоції доводять вашу опору. Я пишаюся тим, що я є частиною цієї сильної команди», – написала Оксана.

А вже 14 квітня вітання отримав її чоловік Юрій – також з нагоди Дня народження.

Уже після завершення мандрівки кременчужани стверджують, що на лайнері дійсно не було жодного випадку коронавірусу.

«У нас є підтверджуючі документи в кожного, що не було контакту і не входили в небезпечну зону. Ми зійшли з судна 22 квітня в порту Марселя. Але це українці та деякі білоруси. Тих, у кого були проблеми з візами, завернула французька поліція, і на судно вони вже пішли на карантин на 14 днів. В ізоляцію без права виходу з кабіни. Але кабіна пасажирська з найкращими зручностями. Їжа та напої – прямо в кабіну. Зараз (23 квітня – авт.) ми в Мінську. Чекаємо на наш автобус у Київ», – повідомила Оксана Віяс.

 

Олена Ліпошко

Фото з подорожі – з власного архіву родини

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться