Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вівторок, 24 Травня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Патріарх кременчуцької медицини Феодосій Провізіон про будівництво дитячої лікарні, сучасну медицину і книги

24 січня 2022

Цікаві факти, про які згадали через 40 років.

Наша редакція започатковує новий проєкт «Легенди Кременчука». У публікаціях згадаємо людей, які зробили неоціненний вклад у розвиток та розбудову нашого міста; людей, які прославили Кременчук далеко за його межами. Герой першої статті – колишній головний лікар міської дитячої лікарні, заслужений лікар України, Почесний громадянин Кременчука Феодосій Харитонович Провізіон. Саме сьогодні 24 січня йому виповнюється 94 роки.

Городяни старшого покоління пам'ятають, що у 60 роки минулого століття стаціонарне відділення міської дитячої лікарні розташовувалося у приміщенні нинішнього шкірвендиспансеру, що на вул. 1905 року. Саме в цей заклад у 1964 році направили молодого фахівця Феодосія Провізіона. З 1965 по 2003 рік він був незмінним головним лікарем дитячої лікарні.

«Я закінчив медичний вуз у 33 роки. Рік пропрацював дільничним лікарем у районі, що розташовувався за Колісним заводом. Якось знаходить мене шофер начальника міськздороввідділу і везе до керівництва. А я думаю, що хтось скаргу написав на мене. Там у кабінеті сидять Нагайченко (Борис Нагайченко – начальник – авт.) і Юрій Слюсарев (головний лікар Першої лікарні). І під час розмови запропонували стати головним лікарем Кременчуцької дитячої лікарні. Я ж до цього пропрацював на дільниці після інституту 1 рік 15 днів. Тоді стаціонар дитячої лікарні був у приміщенні, де зараз поліклініка шкірвендиспансеру. Там було пічне опалення. Вдень натоплять так, що доводилося відсовувати дитячі ліжечка від груби, а потім знову присовувати. Складні, тяжкі часи були», – пригадує Феодосій Харитонович.

Лікарня за понад три мільйони карбованців

Вже через декілька років керівник дитячої лікарні прийшов до Нагайченка з тим, що треба ставити питання перед виконкомом, міськрадою про будівництво типової дитячої лікарні. Адже у Кременчуці підприємства активно будували дитсадки, школи, а лікарня розміщувалася у колишніх царських конюшнях.

«Ти – депутат, голова депкомісії з охорони здоров'я, ось і вирішуй». Така була відповідь. Тож, далі я пішов до голови міськвиконкому Кожаріна (Михайло Кожарін – ред.). Коли виклав суть, то він каже ніби з образою: «Думаєте, в місті ніхто не думає про це?». І вже на другий день прийшов із першим секретарем міськкому компартії Михайлом Козенком подивитись на ту дитячу лікарню», – розповів Феодосій Провізіон.

За його словами, Козенко багато йому допомагав у реалізації ідеї звести у Кременчуці сучасну дитячу лікарню. Але це було дуже важко, адже в СРСР готувались до проведення Олімпіади-80. Із міст знімали гроші, переводили будівельників на зведення містечка для спортсменів.

«Це довга епопея до того, коли планові органи країни постановили: будівництву – бути. Це була не моя справа (головного лікаря) – скрізь їздити і добиватися. Був же міськплан, обласні структури. Але все робив я, скрізь лише дивувались.

Якось приїхали у Кременчук заступник начальника Держплану країни і заступник міністра охорони здоров’я. Їх два дні тут поштували. І вже після цього затвердили рішення, що будувати дитячу лікарню треба. Більш того, затвердили проєкт будівництва на 300 ліжок. Знову я сам їздив затверджувати його», – пригадав легенда кременчуцької медицини.

Сума будівництва в радянських карбованцях склала 3 млн 200 тис. У Полтавській області такої лікарні не було. Проте для того, щоб розпочати будівництво, мало йти співфінансування з містом у розмірі 600 тис крб.

«Мені Михайло Козенко дав 20 направлень за своїм підписом до керівників міських підприємств. За 2,5 тижні зібрав 640 тис крб. Будівництво тривало 4,5 років. Скільки я їздив скрізь! Сам будматеріали «вибивав». Завжди з собою возив рибу, коньяк, шампанське, цукерки тощо. Гроші тоді не брали, а це допомагало. Я, напевне, кілограмів 500 риби роздав і сотні три пляшок різних напоїв», – зі спогадів Провізіона.

«Діставати» (як тоді прийнято було говорити) доводилося меблі, білизну тощо.

«Полтавська база меблі мала постачати. І ось телеграма: розвантажуйте вагон. Та коли розкрили – в ньому все у вапні і все поламане. Поїхав у міськвиконком, взяв представницю відділу міського майна – склали відповідні документи, відмовились приймати, відправили назад. І меблі закупив уже через свого знайомого у Чернівцях. Там його брат був директором бази, що поставляв все необхідне для автовокзалів. Я, звісно, поїхав не з пустими руками (риба, напої тощо). Вже через 2 тижні два повних вагони стільців, кушеток приїхало в Кременчук. І виявилось, що всього набрав на 200 тисяч карбованців більше, ніж планувалось. Та, на щастя, у міськвиконкомі дозволили все залишити», – розповів Феодосій Харитонович.

І пригадав, що важко було купити постільну білизну. Тому він зв’язався напряму з директором фабрики в Чернігові, де її виготовляли. І до Кременчука направили 1 тис ковдр та 2 тис простирадл.

 

Із трьох відділень – 12, від 300 медиків – до понад тисячі

Поліклініку (що на вул. Павлова – ред.) відкрили в 1979 році. А у 1980 унікальний лікувальний комплекс почав працювати на повну потужність. У Кременчук привозили не лише пацієнтів з нашого міста, а й із району. Тут лікувалися діти з Глобинського та Козельщинського районів, Комсомольська, навіть із деяких міст і сіл Кіровоградської області. Феодосій Провізіон пригадує, як нелегко було мобілізувати 362 працівників дитячої лікарні, які тоді були у штаті. Адже в новий комплекс, згідно з розкладом, потрібно було 1 тис 116 медиків. Із трьох відділень зробити аж 12!

«Ми завідувача травматологічним відділенням взяли із Третьої міської лікарні, офтальмологічним – із Кременчуцької центральної районної лікарні, декого – з Першої міської лікарні. Медсестер збирали практично з кожного лікарняного закладу міста. Всі охоче йшли працювати. Кременчуцька дитяча лікарня «відшліфувалася» кадрово аж через 4 роки. Це було складно. Тому що понад 1 тис працівників взяти і налагодити роботу з нуля – титанічна праця. І коли все вдалося, то на базі нашої лікарні спочатку щороку проводили обласні конференції. Педіатричного, хірургічного, травматологічного спрямувань. Пізніше у нас побувала делегація Всесвітньої організації охорони здоров'я, представники з 18 країн. (За це отримав грамоту і 100 карбованців премії). На базі лікарні двічі проходили з’їзди дитячих хірургів, одна Всеукраїнська конференція охорони здоров’я дітей за участі близько 80 різних фахівців», – згадує лікар.

Дитяча лікарня – у житті назавжди

У 74 роки Феодосій Харитонович вийшов на пенсію, але й зараз цікавиться роботою свого дітища. Зокрема при призначенні нового головного лікаря має з ними особисті зустрічі, охоче ділиться досвідом.

«Після мене змінилися 5 головних лікарів (не беру до уваги тих, хто тимчасово виконував обов'язки), і всі звільнилися не за власним бажанням. Чи то зловживали обов’язками, чи були інші причини. Зараз теж, на жаль, немає головного лікаря. Адже перебувати на цій посаді – надзвичайно важка праця: потрібно так до себе налаштувати колектив, щоб було повне взаєморозуміння. За час своєї роботи я лише раз звільнив лікаря із відділення реанімації. І то через те, що він заснув на робочому місці нетверезим. Декількох звільнив із господарчої служби. А так намагався зробити все, щоб людина працювала. У нас же щороку медсестер до 20 приходило. Ми закріпляли недосвідчених до тих, хто мав стаж», – розповідає Провізіон.

Він вважає, що, незважаючи на великий штат, завдання головного лікаря – знайти підхід до кожного.

Про сучасну медицину 

«Мене дуже засмучує, що від того, що ми перейменували дільничного лікаря чи педіатра на сімейного, кращою медицина для пацієнта не стала. У нас зараз сімейного лікаря немає. І якщо ми взяли курс на створення його, то це має пройти 2-3 десятиріччя. Це ж фахівець, який веде людину із перших днів народження і до того моменту, як людина відходить в інший світ. У нас же педіатри, як обслуговували, так і далі обслуговують дітей. Так само і терапевти. Але ж принцип той, що сімейний лікар має набрати до 2 тисяч пацієнтів. Не можна не згадати, що за часів СРСР на одного дільничного терапевта було 1 тис 300 хворих, а дітей – 800. Планувалось, що ці показники надалі будуть знижуватися. Коли менша кількість пацієнтів, то лікар сам заходив без виклику.

А зараз он як: всі консультації по телефону, без огляду пацієнту. Офіційна медицина прийняла потворну форму – як це так, що хворому, який потребує допомоги хірурга, треба йти до сімейного лікаря в одне місце, аби отримати направлення, а далі – зовсім в інше місце. Це ж втрачається час. У голові це реформування не вкладається», – позиція лікаря з досвідом.

Про письменницьку діяльність

Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Феодосій Провізіон зробив неоціненний внесок у розвиток кременчуцької медицини. Він написав 9 книжок на актуальні теми. У цих творах структуровано величезний досвід лікаря. Навіть у наш час інтернету й моря інформації у книжках Провізіона можна знайти корисні поради щодо того, як народити і виростити малюка, як почути власний організм. Остання його книга – про жіноче здоров’я. Наприклад, Феодосій Харитонович впевнений, що розвиток жінки починається ще в лоні матері. Тому жінки мають дбати про своє здоров'я відмовитися від шкідливих звичок. Книжку «Здоров’я жінки» важливо читати саме дівчатам-підліткам. Але, як говорить патріарх кременчуцької медицини, його видання важко знайти в бібліотеках, тому що книги весь час «на руках». А автор вже працює над новим виданням. І шкодує про те, що дуже пізно став писати: впевнений, що треба було почати раніше.

Сьогодні Кременчуцька газета вітає з Днем народження Феодосія Харитоновича! Нехай негаразди обходять Вса стороною, міцного здоров’я, благополуччя і миру за вікном.

Нагадаємо, як Провізіон свої 90 років відсвяткував.

 

Олена Ліпошко

Фото Кирила Воронцова

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися