Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вівторок, 24 Травня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Переступаючи залишки тіл та нерозірвані снаряди: як із Гостомеля після пекельного часу в окупації вибиралася сім’я кременчужанки

3 травня 2022

Історія виживання і порятунку.

Молода жінка Алла, уродженка Кременчуцького району, закінчила свого часу Кременчуцький педагогічний коледж ім.А.С.Макаренка та  Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. Разом із сім'єю вона проживала у затишному мальовничому селищі Гостомель на Київщині. Затишному і красивому лише донедавна, адже 24 лютого рашисти вдерлися на територію України.

Із вікна своєї квартири Алла бачила, як нелюди знищували аеропорт «Антонов», як ховали свою військову техніку між житловими будинками,

Танк посеред селища

їздили містом на танках із російськими та білоруськими прапорами та нишпорили у під'їзді її будинку.

Рашисти у під'їзді.

У перші ж дні захоплення мости у бік Києва були підірвані, а населений пункт залишився без світла і води. І  людям на вулиці, на дитячих майданчиках: на мангалах, у каструлях, у чайниках доводилося готували їжу.

Пойшовши крізь пекло, Алла зі сльозами на очах згадує страшні моменти, які довелося пережити ті жахливі картини, які побачила разом із неповнолітньою донечкою.

«Перші кілька днів сиділи в окупації, на 9-й день дали інформацію, що є евакуація з Гостомеля через Баланівку (там закрита в'язниця). Потім виявилося, що це орки спеціально зробили і там розстрілювали людей. Потім 10 березня подали коридор через Бучу на Білогородку, а потім на Київ. Люди власними машинами виїжджали. Ми дійшли до автопарку в Гостомелі і нас зупинили російські військові: стріляли під ноги і ми, як у фільмах танцівники, вибивали чечотку»,- згадує Алла.

Далі із квартири перебралися у приватний будиночок чоловіка, який знаходився у іншій частині селища.

«Наступні три тижні ми там перебували. У сусідній будинок потрапив снаряд, то ми перебралися у підвал, потім у погріб і так кочували»,- згадує Алла.

Вона розповіла, що, коли була в окупації, знайшла номер тероборони Ірпеня:

«Дала наводку на місце - і мінус один танк орків -  я щаслива, що доклала хоч маленьку долю в смерті цих с...» 

Згодом дзвонити не мали змоги. Дівчина згадує, що якось вилізла на високе дерево, аби поговорити з рідними, а після цього дзвінка у дерево відразу майже влучив снаряд. Тож надалі спілкувалися з рідними лише смс-ками.

«Ми живі»,- раз у кілька днів надходили повідомлення від Алли.

«Сказати, що бачила трупи - нічого не сказати: цивільні падали, як насіння.

Коли ти йдеш і бачиш, що воно червоно- синє, надуте, а то людина і чіпати не можна, навіть щоб закопати, адже може бути заміновано», - тремтячим голосом говорить дівчина.

Вона згадує, що якийсь час носила у сусідній будинок воду бутилях, де вже зникло водопостачання.

« Перебігла від під'їзду до під'їзду і все нормально. А одного разу вийшли з чоловіком, а стоять праворуч три танки і ліворуч - чотири і всі бородачі - чеченці, чи хтось там і говорять з акцентом кавказським. Мене на місці так і заціпило, слова вимовити не можу. Запитали, де живем. Сказали, щоб ішла додому сама. А я в сльози, що без чоловіка не піду. «Слово афіцера даю, он прідьот дамой»,- кажуть мені і відправили додому. Більше години сиділа і молилася, думала, що вже не побачу чоловіка. Привели його, побили прикладами, весь синій був. Головне - живий.  Бородачі перевірили, чи реально у нас є дитина. А далі перевернули все помешкання: кожну тумбочку, балкон, кухню, під ванною... Почали питати про телефони. А у мене якраз на видному місці два телефона дочки побитих лежало, кілька тижнів до цього хотіла в інтернеті на деталі продати. Я їм їх тикаю і кажу, що «ваші вже приходили, побили й поламали». Слава Богу, свій у бюстгалтері сховала», - говорить Алла.

Розповідає вона, що крім згаданих кадирівців зустрічалися в Гостомелі й молоді 18- річні російські хлопці.

«Вона навіть проявили людяність, запитали, чи у нас вода і їжа є. У нас крім трусів дитині нічого не було. То вони дали нам воду і харчі. Кажуть: «ми нє знаєм, за што ми здесь ваюєм. Нас поднялі на учєнія». То тиждень були нормальні хлопці, через день приносили щось із продуктів, але ми старалися їх на дистанції тримати. А потім, видно, була ротація і зайшли такі: голова приплюснута, щоки широкі, очі звужені – «олєнєводи», буряти, чи щось на те схоже. То вони зайняли будинок сусіда навпроти, жінку з дитиною вигнали. Через два тижня виїхали і, видно, «прибрали» свідків - господаря будинку і сусіда. І ці два трупа просто валялися на вулиці», - ділиться жінка.

Після усього, що їм довелося побачити і пережити, Аллина сімя не зневірилася і їм вдалося таки вибратися із свого селища.

«Ми з Гостомеля вийшли пішком на Ірпінь, то половину Ірпеня пішком пройшли, а потім, коли з'явився зв'язок, то подзвонили волонтерам. Вони підвезли до ірпінського мосту, що підірвали. Ми пройшли під ним - через оте пекло, коли йдеш і бачиш, що валяється кросівок, а у ньому стопа людська, то емоції важко стримати. В Ірпені прямо на вулиці переступали снаряди нерозірвані, російські каски, бронежилети. Всю дорогу йшла і ридала», - не стримує емоцій жертва рашистсього нападу.

Вибравшись із пекла, Алла та її сім'я знайшли тимчасовий прихисток у друзів у Києві, аби мати змогу пройти обстеження дитині у клініці Охматдит. Потім таки повернулися до Гостомеля, аби давати свідчення правоохоронцям (чоловік її впізнав кількох «бучанських катів», які творили звірства у сусідньому населеному пункті). Вже ексгумували чотирьох сусідів з городів.

Ексгумація сусідів.

А у морзі в Боярці знайшли вбитого брата чоловіка, він був неопізнаним. Зазначимо, у Бучі виділили ділянку землі, де буде Алея пам’яті загиблих від агресії рф.

«Якщо пройшли це пекло, то більш нема чого боятись. Тепер треба думати про життя, бо смерті вже і так було забагато»,- резюмує Алла.

 

 

Її донька (на головному фото) - перша дитина, яка повернулася у селище. А ось такі «сюрпризи» - уламки снарядів можна знайти на дитячих майданчиках, як і скрізь.

Світиться єдине вікно у будинку

Довідково.

Гостомель — Місто-герой України, селище міського типу в Бучанському районі Київської області України. Центр Гостомельської селищної громади.

6 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України»

Аеропорт «Антонов»

Бої за Гостомельський аеропорт розпочалися 24 лютого 2022 року під час російського вторгнення в Україну 2022 року за контроль над стратегічно важливим аеропортом «Антонов» біля смт Гостомель. Спершу аеропорт атакували російські вертольоти, які висадили десант. ЗСУ пізніше відбили аеропорт, але через день російські війська завдали другої атаки. У ході бою ЗСУ знищили нападників і пошкодили злітно-посадкову смугу, що не дало російським літакам Іл-76 змоги переправити основні сили на аеропорт Гостомель. Пізніше російські сили зайняли територію аеропорту, але вже не могли користуватися нею для прийому своїх літаків. У цьому бою було майже повністю знищено найбільший у світі АН-225 «Мрія», що стояв в ангарі.

Буча

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року російські війська здійснили в Бучі масове вбивство цивільного населення, відоме як Бучанська різанина. 24 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».

Матеріал створено за підтримки ГО «Жінки в медіа» та Українського Жіночого Фонду. Відповідальність за зміст інформації несе авторка. Представлена інформація не завжди відображає погляди УЖФ.

 

Тетяна Красельникова

Фото з особистого архіву героїні

 

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися