
Пряма мова.
Гурт «Лісапетний батальйон» вкотре завітав до Кременчука з концертом. Перед ним журналісти мали змогу відверто поспілкуватися із солісткою колективу Наталією Фаліон. Про гумор під час війни, родину, втрати і навіть город як терапію — в розмові з журналістами, яку ми подаємо тезісно і зі скороченнями. Повна версія інтерв’ю у відео.
«Людям треба і сміх, і надія»
За словами артистки, за роки війни її творчість не стала виключно серйозною — навпаки, вона намагається балансувати.
«Я завжди поєдную. Людям треба всього потрошки. Про війну і так дуже багато говорять — ця інформація давить. Я не хочу ще більше травмувати людей», — каже Фаліон.
Водночас тема війни у концертах присутня — але через підтримку і віру:
«Я нагадую, що ми переможемо, що треба допомагати одне одному. Але роблю наголос на позитиві. Людина має вийти з концерту щасливою».

«Про війну — не жартую»
Попри фірмовий гумор гурту, є теми, які залишаються табу.
«Про війну жартувати не можна. Це для мене заборонено», — наголошує співачка.
Натомість у центрі її творчості — звичайне життя: любов, сім’я, село. І навіть класичні теми на кшталт стосунків свекрухи й невістки вона з часом переосмислює.
«Мені казали, що я занадто критикую невісток. Тепер більше говорю, що люблю свою», — усміхається артистка.
«Село мене розуміє»
Фаліон каже: різниці між публікою в містах і селах майже немає.
«Скрізь люди однаково реагують — сміються, аплодують, танцюють. Але в селі є особливий родинний зв’язок. Я — їхня», — говорить вона.
І додає, що саме прості люди — її головна аудиторія:
«Я працюю для тих, хто не розбалуваний, хто працює, живе простим життям. Мені з ними комфортно».
«Без гумору залишиться лірика»
Якщо прибрати гумор із творчості «Лісапетного батальйону», залишиться інша важлива частина — лірика.
«У мене дуже багато ліричних пісень. Я люблю філософські речі, люблю говорити з глядачами про життя», — каже Фаліон.

Війна і втрати поруч
Попри сценічну легкість, за лаштунками — складні переживання.
«З початку війни два мої водії і звукооператор пішли воювати. Ми дуже хвилюємося за них», — зізнається співачка.
Колектив, каже вона, став справжньою родиною:
«Ми разом святкуємо, разом переживаємо, їздимо по складних дорогах, живемо в холодних готелях — але тримаємось».
Радість попри все: сьомий онук — уже артист
Найбільша радість останнього часу — народження сьомого онука.
«Він із двох місяців з нами на гастролях. Уже внесений до Книги рекордів України як наймолодший артист», — з гордістю розповідає Фаліон.
Малюк уже має свою «роль» на сцені і навіть отримує гонорар.
Город як терапія
Окрема любов артистки — город.
«Город — це антистрес. Приїжджаю додому і перш за все йду дивитися, що там росте», — каже вона.
Після втрати матері саме робота на землі допомогла пережити біль:
«Я просила Бога, щоб полюбила город — і полюбила. Тепер це моя терапія».
«Ми їздимо з гарною місією»
Попри небезпеку і обстріли, гурт продовжує гастролювати по Україні.
«Ми були і на Сході, і в Харкові, де постійно стріляють. Але нам ніби дають “зелене світло”. Ми їздимо з гарною місією — людям потрібен настрій», — говорить співачка.
Але ще більше цікавого вона розповіла про себе та своє життя глядачам зі сцени. Ми там також побували.

Матеріал з концерту незабаром читайте на нашому сайті.
Олена Ліпошко, Олег Булашев
Відео Максима Полтавця





















































