Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 16 Июля 2020 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Відомі «Мишки» Кременчука діляться новорічним настроєм

7 января 2020

Містяни, народжені під покровительством Щура, розповіли, як зустрічають Новий рік та поділилися спогадами про подарунки під ялинку, що найбільше запам’яталися.

Будинки і квартири наповнені ароматами мандаринів та хвої. А це значить, що зустріч Нового року пройшла вдало, і приємні спогади гріють серця. Саме час згадати найприємніші моменти свята. Тож, які новорічні традиції мають та ким були в дитинстві відомі в місті персони, дізнавалася Кременчуцька газета.

Костянтин Терещенко, депутат міської ради

Якихось особливих традицій не маю. Де прийдеться, там і зустрічаю Новий рік: або вдома, або в клубі. Де компанія – там і я. В дитинстві ніяких костюмів на мене не вдягали. І оскільки людина я не сентиментальна, то й подарунків особливих не пам’ятаю.

А зараз у моєму оточенні не прийнято щось презентувати. До того ж я людина весела й імпровізую зазвичай «по ходу п’єси».

Микола Черниш, депутат Кременчуцької районної ради

Для мене сім’я – це найголовніше. Тому і свята зустрічаємо у колі найрідніших. У моєму домі зустрічаються брат, діти, онуки – всі родичі. А значить будуть поздоровлення, сюрпризи, радість.

На мою думку, цінність подарунка в тому, щоб він сподобався і приємно здивував. Тому протягом року намагаюся у рідних дізнатися, що вони хочуть, і тоді вже обираю. Зазвичай це щось таке, що в дім приносить тепло.
А в дитинстві мені дуже хотілося, щоб Дід Мороз нічого зі свого мішка не виймав, а віддав мені його увесь. На ранках у дитячому садочку та в початковій школі я був зазвичай ведмедиком або зайчиком. А вже старшим став виконувати роль Діда Мороза.

Віктор Скачко, директор лікарні «Придніпровська»

Новий рік традиційно зустрічаю у сімейному колі вдома. Але, якщо є сніг, то мандруємо до Холодного Яру (Черкаська обл. – авт.) І вже там святкуємо в козацькому будиночку серед лісу.

У дитинстві на мене одягали, звичайно ж, костюм зайчика. А ще я був мушкетером.

З ранніх років маю дуже приємні спогади про це свято. А найкращим подарунком вважаю дружбу від друзів і кохання від сім’ї.

Найбільше запам’яталося, як після закінчення інституту чергував у новорічну ніч у Другій міській лікарні (нині «Правобережна» – авт.). Ми святкували з колективом і відкорковували шампанське під бій курантів.

Сергій Шиян, директор КАТП-1628

Новий рік зазвичай зустрічаємо у вузькому колі рідних та близьких. У святкову ніч відвідуємо головну ялинку міста. Мій батько був військовим. Тому дитинство я провів у Німеччині, де таких яскравих свят, як в Україні, не було.

Олександр Келембет, командир військової частини А1546

Я вважаю, що Новий рік – це сімейне свято, тому зазвичай проводжу цей день в колі близьких людей.

Найбільше запам’яталося святкування на зламі 89-90-х років. Я тоді вступив до військового вишу і перший новий рік, будучи курсантом, зустрічав у добовому наряді.

Щодо костюмів, то в дитинстві був гусаром, а потім – солдатом. Тож виходить, що з вибором майбутньої професії визначився вже в ранньому віці.

А ось із подарунків найбільше запам’ятався залізний КрАЗ на мотузочці. Я хотів саме такий – і батьки здійснили моє бажання.

 

Святкові спогади збирала Тетяна Красельникова

Фото з сімейних альбомів героїв

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться