Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Среда, 12 Августа 2020 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Додому – крізь «карантинні» терни: історії кременчужан

 

15 июня 2020 09:00

З чим стикалися городяни, повертаючись в Україну.

Введення карантину через коронавірус змусило багатьох українців, які перебували за кордоном, терміново повернутися додому. Раптова відсутність роботи, кордони, що закривалися у лічені дні, неможливість придбати квиток на будь-який транспорт до України – і це лише частина того, що людям довелося пережити. Не стали винятком і кременчужани, які працювали чи навчалися за межами країни.

Із Америки – між посилками

27-річного містянина Антона та його 22-річну дружину Марину початок карантину застав в Америці. Жінка навчалася в університеті у Бостоні. Чоловік, зробивши дружині сюрприз, 9 березня прилетів з України до Штатів.

Радість зустрічі затьмарили обмеження та санкції, пов’язані з початком пандемії, введені через декілька днів після його приїзду. Авіакомпанія, якою Антон планував повернутися назад, повідомила, що рейс перенесли. Пізніше дати змінювалися 4 рази, і кожного разу доводилося вносити доплати за нові квитки.

«Ми телефонували у службу підтримки пасажирів авіакомпанії, але вони з’єднували з роботом, який згодом клав слухавку. Далі зв’язок із цією службою зник взагалі, і все, що залишалося – писати туди електронні листи, на які зрідка надходили відповіді та пояснення. Рятувало те, що ми мешкали у Марининої бабусі, тож за житло могли не платити. Але близько місяця перебували у «підвішеному» стані й не знали, як повертатися назад. Чітких дат та фіксованої ціни на квитки не повідомляли, все змінювалося щодня», – розповідає Антон.

Лише в середині квітня кременчужанину вдалося придбати квиток дружині та обміняти свій попередній на евакуаційний рейс до України. Якщо раніше ціна на посадкове місце варіювалася від 250 до 350 доларів, цього разу кожному необхідно було заплатити по 810 доларів.

«Проте в даній ситуації нам навіть пощастило. Адже нашим знайомим, які поверталися із США транзитом через Амстердам та Мінськ, довелося долати ще більше труднощів. Прилетівши до Білорусі, вони з речами йшли пішки кілометр між кордонами обох країн, далі ловили таксі і доплачували прикордонникам. Іншим пропонували переліт лише з подальшою обсервацією під Києвом, а квиток коштував на сотні доларів більше. Уже пізніше обов’язкову обсервацію відмінили, і людям довелося довго повертати відшкодування за невикористані послуги», – ділиться Антон.

Проте і під час самого перельоту, 15 квітня, на подружжя чекав неприємний сюрприз. Рейс затримували на 2,5 години, в аеропорту пояснювали, що проводиться посилена санобробка літака. Проте, коли зайшли на борт, побачили, що більша частина літака забита посилками. Зрештою на ряду сиділи по четверо осіб. Про комфорт чи дотримання обов’язкової дистанції між пасажирами навіть не йшлося.

«Зручність за таку вартість квитка здавалася досить специфічною, як і санобробка. Запилені невеликі крісла, сиділи щільно один біля одного. Із літака не випускали, доки не виміряли кожному температуру та поки всі пасажири не встановили на смартфонах додаток «Дій вдома». Пізніше на митному контролі уточнювали наші дані, місця обсервації, перевіряли програми на телефонах. Проте у співробітника аеропорту, який це робив, не було маски, як і у частини персоналу, причетного до перевірок», – аналізує Антон.

В аеропорту їх зустрів батько Марини, відвіз додому. Однак уже по приїзду до Кременчука молодих людей розбудив наряд поліції.

«Як і зазначено в телефонному додатку, для тих, хто проходить самоізоляцію після повернення з-за кордону, ми надіслали перше селфі у квартирі і втомлені заснули. Кожні 2-3 години програма мала надсилати сповіщення. Проте, міцно спавши, ми не чули повідомлення, яке чомусь прийшло через годину. Тож збудив нас дзвінок у двері від поліції. Сам додаток працював з перебоями, фото не надсилалися відразу. Не зважаючи на те, що ми писали у службу підтримки, нам довелося і вдруге зустріти поліцію під нашим будинком. Втім, жодної уваги до стану нашого здоров’я з боку місцевих медиків не було», – розповів чоловік.

Самоізоляція для Антона та Марини завершилася наприкінці квітня, з продуктами та покупками допомагали рідні. Говорять, цей період вдома виявився простішим за період очікування вильоту із США.

Зараз Марина як інтернаціональний студент чекає відповіді з університету: чи продовжиться навчання он-лайн, чи дозволять їхати до навчального закладу у Штати. Поки що авіакомпанія надіслала частину грошової компенсації за квиток в Україну лише Антону.

«Вибивала» квиток понад місяць

32-річна кременчужанка Джанет (на фото праворуч) працювала супервайзером (помічником менеджера) в одному з ресторанів у Дубаях (Об’єднані Арабські Емірати). Саме на початку березня вона змінила роботу і через очікування нової візи не могла покинути країну до закриття кордону України.

Наприкінці березня їй, як і іншим працівникам закладу, повідомили про завершення роботи внаслідок карантину. Компанія компенсувала зарплату за березень та квітень, що дозволило оплатити дах над головою упродовж цілого місяця, доки Джанет шукала можливість повернутися додому.

«Наприкінці березня я знайшла квиток на рейс Дубаї-Київ на 28 березня. На роботі обіцяли його оплатити, тож я стала домовлятися. Але 27 березня вночі СМС-кою повідомили про скасування рейсу. Я не втрачала надії і щодня моніторила інформацію щодо наявності квитків у різних авіакомпаніях. В останні дні квітня знайшла квиток на 3 травня і знову почала домовлятися з роботодавцем. І мабуть кожні 5 хвилин писала листи до Посольства України, щоб почути бодай якесь підтвердження, що рейс не відмінять. Однак найстрашніше, що, поки чекала відповіді від роботодавця, квитки на літак перестали продавати. Що я пережила за цей період – сказати важко.

Вночі 1 травня отримала електронного листа від ще однієї авіакомпанії, у якому повідомляли про найближчий виліт до України. І знову очікування відповіді від роботодавця, знову посилання на бронювання вже не працювало… І нарешті сталося диво: хтось відмовився від вильоту, і 3 травня мені вдалося сісти в літак до України», – розповідає кременчужанка.

І зазначає, що в літаку умов для дотримання карантинної дистанції між людьми не було.

«За той місяць я буквально вигризла повернення, на що пішла сила-силенна нервів. Усе це відбувалося через карантин. Але якоїсь підвищеної безпеки в аеропортах і літаку я не побачила», – зауважує вона.

Відмічає, що після перельоту громадянам за потреби безкоштовно видавали сім-карти українських мобільних операторів. Також встановлювали додаток на смартфон для контролю під час самоізоляції.

Далі дівчина зі знайомими поїхала до маминої домівки у Кременчуці. Але спокою було мало. Зранку прокинулася від звукових повідомлень, що надходили на телефон. Як і у випадку наших героїв, про яких ми розповіли вище, дівчині треба було надсилати фотозвіти. Але Джанет своєчасно цього не зробила, тож під її будинок також приїжджала поліція.

Усі продукти для дівчини купувала мама. Джанет пригадує, що в першу чергу попросила матусю приготувати улюблені пельмені. Говорить, що самоізоляцію, яка вже закінчилася, пережила терпимо. Також вказує на те, що жодного прояву турботи про стан її здоров’я з боку медпідрозділів Кременчука за цей час не було.

Жінка зауважує, що в Еміратах під час посилення карантину (який вона там застала) виходити у магазини чи аптеки дозволяли лише після подання запиту через спеціальні додатки в гаджеті.

Джанет чекає на завершення обмежень, щоб повернутися на роботу, керівництво якої не залишило свою співробітницю в біді. Дівчина ділиться, що саме карантин допоміг їй багато чого переосмислити. Але найперше –  навчив не здаватися у важкі часи.

Зазначимо, мер міста Віталій Малецький 5 червня на засіданні штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації повідомив, що зараз у Кременчуці перебувають на самоізоляції громадяни, які повернулися з Литви, Чехії, Німеччини, Хорватії та Греції. За його словами, є містяни, які через карантинні обмеження досі не можуть потрапити додому з інших країн.

Нагадаємо, у середині травня понад 800 кременчужан побувало в самоізоляції.

Ліна Романченко

Фото з власних архівів героїв

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться