Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вторник, 12 Ноября 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Конфлікти чи непорозуміння: чому підлітки тікають з дому

 

4 августа 2017 15:05
Конфлікти чи непорозуміння: чому підлітки тікають з дому

Цього року у місті та районі почастішали випадки втеч неповнолітніх. Як помітили у Кременчуцькому відділі поліції, більше половини ситуацій трапляється у благополучних родинах. Що дітей не влаштовує, кого вони наслідують і як цього уникнути, дізнавалася «Кременчуцька газета».

У лютому цього року не повернулася зі школи 11-річна кременчужанка. Наприкінці травня місто сколихнула звістка про зникнення трьох неповнолітніх. 26 червня пішла у довгу прогулянку 14-річна дівчинка з Кременчука. Також із початку року за даними поліції зафіксовано кілька випадків зникнення неповнолітніх хлопців на автомобілях батьків. На щастя, усіх підлітків працівники відділу поліції Кременчука знайшли.

«Однак дивитися на переляканих батьків та слухати їхні пояснення у той час, коли вони самі хочуть поставити десятки запитань, не розуміючи, чому так вийшло, дуже складно. Адже переважно тікають із родин благополучних, де, здавалося б, усе завжди під контролем», – розповідає прес-офіцер Кременчуцького відділу поліції Анна Васенко.

За її словами, найчастіше розшукують зниклих дівчат.

«Дівчата імпульсивніші. Якщо хлопці зазвичай зникають на півдня, а пізно ввечері повертаються додому самі, дівчата зникають групами і на кілька днів. Вони вимикають мобільні телефони і гуляють у друзів чи однокласників», – коментує прес-офіцер.

За поясненням Марії Іванченко, провідного психолога відділу соціальної роботи Кременчуцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (на фото), така закономірність недивна. Адже на жіночу стать завжди покладався більший контроль, обов’язки та увага – звідси і бажання вирватися на свободу, особливо з-під контролю у строгих родинах. 

Чому вони тікають?

Щоб розібратися у цьому питанні, слід звернути увагу на причини втеч, яких чимало. Але більш за все діти тікають через непорозуміння чи недостатню увагу батьків. Так, наприклад, за словами психолога, дуже часто конфлікти виникають через те, що батьки поки не готові прийняти той факт, що дитина вже виросла і продовжують на неї тиснути.

«Найчастіше втечі з дому трапляються у віці з 10 до 15 років: коли у дітей настає так званий перехідний вік. Дитина шукає, як їй тепер самовизначитися серед підлітків та у чому себе проявити. Здивованим батькам не подобається, приміром, що колись контрольована донька починає поводитися інакше. На фоні звикання до себе іншої дитина замикається у собі ще більше, коли батьки починають на неї тиснути. Звідси і часті втечі», – пояснює Марія Іванченко.

У пошуках свободи та початку самостійного життя дитина тікає до компанії від батьків, які надто опікали її. Тому психолог радить дорослим не нав’язувати підліткам свої інтереси та правильні (на їх думку) погляди на життя.

«Приймайте інтереси та прагнення дитини, її нові захоплення. Це етап її становлення. Дайте всьому відбутися поступово», – попереджає експертка. 

Не слід забувати батькам і про те, що ніякі іграшки чи гроші не замінять звичайного живого спілкування. Дуже емоційні підлітки тікають з дому у пошуках адреналіну чи зміни обстановки.

«Цього року був і такий період, коли майже одночасно шестеро підлітків втекли з дому у п'ятницю, суботу, неділю та понеділок. Дітям не вистачає емоцій, не вистачає уваги в позашкільний час, і вони тікають групками, таким чином задовольняючи свою потребу у живому спілкуванні», – говорить прес-офіцер Анна Васенко. 

А психолог наводить приклад, коли кілька років тому в Україні 15-річний хлопчик, батьки якого більшість часу були на роботі, зник з дому через бажання подорожувати країною.

Тому Марія Іванченко радить батькам знаходити час для спільних поїздок чи «вилазок» на природу. Дитина має відчувати увагу, любов та товариські стосунки в родині. Тоді у неї не буде потреби шукати всього цього на стороні.

А ще не збувайте про те, що у юному віці приходить кохання. Але не завжди батьки сприймають це всерйоз і намагаються заборонити дитині будь-які стосунки. У таких випадках підлітки можуть наробити купу помилок.

«Щоб цього не трапилося, прийміть закоханість дитини, розділіть ситуацію порадою чи порадійте за неї. Поясніть, що у всіх випадках ви розумієте, поважаєте та приймаєте її вибір», – радить психолог.

Крім цього, не слід забувати про те, що дитина росте у соціумі, і в неї можуть виникати непорозуміння як з ровесниками, так і зі звичайними людьми «з вулиці». А це може вплинути на її емоційний стан. Підліток може замкнутися в собі. Саме тому батькам слід бути уважними, побачити зміни у поведінці дитини і розібратися, що саме її турбує. У сина чи доньки завжди має бути розуміння, що дружня розмова з кимось із батьків чи з психологом – це нормально. І саме ці люди можуть допомогти у складні часи. 

Діалог батьків з дітьми – дуже важлива річ. Але задача батьків полягає у тому, щоб виховати дитину без зайвих «сюскань» та гіперопіки.

«Пояснюйте дитині реальний стан речей, а не уявний, вчіть її стресостійкості та мужності у будь-яких випадках», – пояснює психолог.

Таке виховання допоможе підлітку справитися із ситуацією, коли батьки, наприклад, розлучаються. А це – ще одна з причин, коли дитина тікає з дому, показуючи незгоду з новим порядком речей.

Однак, на відміну від поліцейських, психолог не береться стверджувати, що підлітки частіше тікають з благополучних сімей.

Як запобігти втечі

За словами Марії Іванченко, дитині слід розказати про те, що відповідальність за втечу – однакова для всіх членів родини. І пояснювати причини такого вчинку поліцейським, пошуковим та соціальним службам доведеться не тільки батькам, а й самій дитині.

Що роботи після повернення дитини

Психолог радить перш за все показати, що батькам боляче через таку зраду.

Біль варто проговорювати, лише не криками. Батьки впадають у крайнощі: або спалахує ще більший скандал, або з’являється «сюсюкання», мовляв, тепер дитині все буде дозволено.

Вона звертає на це увагу, і вважає, що все зробила правильно. Протест повториться.

На другому місці – проявляти любов. Важливо знаходити час для дитини, спілкуватися не лише для з'ясування відносин та критики, не заради галочки, а заради спілкування: комунікації, від якої дитина відчуватиме тепло та свою важливість.

Цікавий аспект домовленості без конфлікту: дитина має бути готовою до того, що батьки не завжди розділять її вибір. Кожен має право висловити свою думку, але у будь-якому разі вони лишаються родиною. Тому дитині немає чого доводити, немає проти чого протестувати», – пояснює експертка.

Ознаки того, що дитина може піти з дому: 

- зміна поведінки: дитина почала поводитися інакше, проявляти більш емоційні

- агресивні реакції, не може себе контролювати, говорить образливі фрази

- демонстративна поведінка

- у родині не вирішився конфлікт

- дитині бракує вражень

- надмірне перебування у соцмережах та в інтернеті

- нове кохання, яке батьки не сприймають всерйоз.

Потрібна допомога?

Звертайтеся до Кременчуцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за адресою: вул. Академіка 

Маслова, 15/4, тел: 3-21-50,  (096) 728 42 08, (099) 329 06 96. 

 

Ліна Романченко

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться