Відеоподарунок від Кременчуцької газети.
19 грудня - день святого Миколая - це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями. Також згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.
Тож Кременчуцька газета вирішила дізнатися, що про Святого Миколая знають маленькі кременчужани і наскільки чемними вони були, аби отримати подарунки.
«Миколай – це такий дідусь, який прожив своє життя і коли помер, попросив у Бога лише одне, щоб кожен рік повертатися на землю і дарувати подарунки, якісь смаколики дітям і дорослим, які поводили себе весь рік гарно, чемно і красиво», - ділиться Назар Чабан (7 років).
«Я була весь рік хорошою. Допомагала батькам, ходила на гуртки, гарно вчилася у школі і взагалі, я хороша дівчинка. Тому всім гарних свят», - говорить Марія Романченко (8 років).
Малесенька Аріна Комаровська присвятила Святому Миколаю свій чарівний таночок.
Вірші для чарівного дідуся розповідали Вероніка Коваль (3,5 років),
Богдан Міхневич (9 років)
Костя Галіцин (8 років)
Міша Зоря (9 років)
Владислав Глінкін
Історія свята
Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням, отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником.
Відомо, що вже в VI ст. день упокоєння Святого став значним християнським святом Східної Церкви, коли імператор Юстиніян І збудував на його честь церкву в Константинополі. З Візантії свято поширилося по цілому світу – й на українські землі також. За переказами князь Аскольд узяв Святого Чудотворця за небесного покровителя й мав хресне ім’я Миколай.
До Західної Церкви свято прийшло у IX ст., коли папа Миколай — перший папа з цим іменем – близько 860 р. збудував у Римі церкву Святого Миколая.
Вважається, що Святий Миколай є опікуном подорожніх, моряків і рибалок. Адже згідно з житієм Святий неодноразово приходив на допомогу людям під час стихійного лиха – силою молитви зупиняв грозу чи бурю. Так довгий час вважалось і в Україні — кожен рибальський курінь мав обов’язково ікону цього святого, перед якою на початку ловецького сезону й у часи негоди, стихійного лиха служили молебень. Й нині у храмах саме перед іконою Св. Миколая моляться, вирушаючи в далеку дорогу, а також при освяченні різноманітних транспортних засобів.
Також Святий Миколай є захисником і бідних, скривджених, несправедливо засуджених. Наші предки шанували святителя і як покровителя шлюбу.
Народні традиції на Миколая
Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в «козирки» і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села, «бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!».
На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.
На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим «полазником». «Полазами» вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік – четвертий і останній «полаз». В ці дні також першим перейти подвір’я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!».
На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».
В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця.
Народні прикмети на 19 грудня
- Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
- У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
- Як впаде великий іній — на гарний врожай хліба.
- Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
- Морозяний день — на уроду хліба й городини.
- З цього дня підходять другі морози — Миколині: «На Студеного Миколу снігу навалить гору».
- Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва.
- Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого.
Нагадаємо, До Дня Святого Миколая: Кременчуцька газета готує дитячий відеоролик.
Нагадаємо, «Під подушкою хочу знайти торбинку з радістю»: діти – про Святого Миколая
Чотиридесятниця: обмеження в їжі чи свято для душі.
День святого Миколая 2021: ворожіння, прикмети і традиції
Час купувати ялинку: скільки коштує зелена краса у Кременчуці.
Кременчуцька ялинка-грошожерка живе останній рік?
Результати опитування: Чи готові кременчужани дарувати подарунки рідним на новорічні свята?
Матеріал підготувала Тетяна Красельникова
Відео Олександра Попенка
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
